Так вже історично склалося, що матчі між цими суперниками для білоцерківського «Арсеналу» завжди складаються непросто. Незалежно від того, хто грає у складі «ФК« Львів» і на якому місці цей клуб знаходиться. Яскраве тому підтвердження - поєдинок суперників в рамках півфінальної стадії нинішнього Меморіалу Макарова. Тоді в складі львів'ян у грі були задіяні здебільшого резервісти і гравці, які приїхали в львівський клуб на перегляд, і все ж вони перемогли «канонірів» з рахунком - 3:0. Та й у другому колі минулого сезону, ФК «Львів» на своєму полі, далеко не в оптимальному складі, мінімально переграв білоцерківців - 1:0.
Так що, нинішній молодіжний склад суперника і його турнірне становище зовсім не мало білоцерківців до шапкозакидацьких настроїв. Тренерський штаб «канонірів» налаштовував своїх підопічних на непростий поєдинок. І дійсно, футбол - гра непередбачувана, і в ньому дуже часто відбуваються різного роду несподіванки. Молодим львівським гравцям є що доводити, і в першу чергу те, що їхнє нинішнє місце на турнірному п'єдесталі не що інше, як тимчасове явище. Так що до кожного свого матчу вони підходять з потроєною мотивацією. А поранений звір, як відомо, небезпечний подвійно...
А ще напередодні звітного поєдинку стало відомо те, що трьох гравців «Арсеналу» півзахисників Дмитро Проневич і Дмитра Леонова і центрального захисника Сергія Малого закликали під знамена студентської збірної України, яка з 11 серпня візьме участь в Універсіаді, що пройде в Китаї. Однак за попередньою домовленістю з тренерським штабом головною студентської команди країни на матч проти львів'ян прибули всі три гравці. І двоє з них - Проневич і Леонов вийшли на гру в стартовому складі.
Тільки за перші п'ять хвилин матчу «каноніри» мали дві можливості вийти вперед. Воротах гостей загрожували Сергій Степанчук і Володимир Постолатьєв. Перший пробив поруч зі штангою, другий головою переправляв м'яч у нижній кут воріт, але львівський голкіпер встиг накрити м'яч. Захопивши як ігрову, так і територіальну ініціативу вже хвилині до десятої, підопічні Ігоря Артимовича впритул насіли на ворота суперника. Примітно, що до атак своєї команди нерідко підключалися і захисники білоцерківського клубу і при першій же можливості намагалися завдати удару по воротах. Зокрема, запам'ятався «постріл» метрів з сорока капітана «Арсеналу» Олександра Лебединця - м'яч просвистів над поперечиною. Спробував своє щастя ударом з дальньої дистанції та Дмитро Проневич, «шкіряна сфера» пролетіла біля штанги. Як завжди активний на своєму фланзі був і Павло Рибковський. Не беруся навіть, і підрахувати, скільки навісів своїм партнерам він зробив у штрафний майданчик суперника. Та й сам він у першому таймі як мінімум двічі був близький до успіху, але спочатку його «постріл» пройшов поруч зі штангою, а в другому випадку м'яч після його удару з розвороту, проявивши чудеса реакції, з труднощами, але все ж зафіксував страж львівських воріт Андрій Череднюк. В середині першої половини гри міг вписати своє ім'я в протокол матчу як автор першого забитого гола у зустрічі і Сергій Степанчук. Міг, якби м'яч після його удару пролетів трохи правіше.
Здавалося, що перевагою господарі заволоділи всерйоз і надовго. Перевершуючи суперника практично у всіх компонентах гри, вони настільки захопилися атаками, що іноді забували про оборону власних воріт. Хоча відвертості заради варто сказати, що біля володінь Мар'яна Марущака за перші півгодини матчу не було створено не те щоб гольового, але навіть і гострого моменту. Всі контрвипади львів'ян були якимись млявими і беззубими, так що голкіпер «канонірів», склалося враження, навіть трохи засумував. Все змінилося на 33-й хвилині зустрічі, коли після помилки центральних захисників «Арсеналу» на побачення з Марущаком виривався Володимир Заставний. Проте Мар'ян, вчасно вийшовши з воріт, вийшов переможцем очної дуелі зі львівським хавбеком. Спас свою команду Марущак і трьома хвилинами пізніше, коли з ним один на один виходив вже інший півзахисник львівської команди - Віталій Грицай.
Зумівши пересунути гру від своїх воріт до протилежних, «містяни» не зуміли більше в першому таймі ще раз серйозно потривожити білоцерківського голкіпера. «Каноніри» ж, навпаки, пропустивши дві гострі контратаки, змогли вчасно мобілізуватися і цілком могли піти на перерву, ведучи в рахунку. Однак спочатку Сергій Костюк, а потім і Павло Рибковський не зуміли переграти львівського воротаря.
Після перерви сценарій гри відчутно змінився. Якщо в першому таймі фактично беззастережно домінував «Арсенал», то в другому відрізку ігрового години глядачі, яких у цей погожий літній вечір на трибунах стадіону білоцерківського зібралося досить багато, стали свідками рівної гри. На удари білоцерківців Постолатьева, Леонова та Рибковський, «городяни» відповідають «пострілами» Заставного, Грицая і Гринишина. А дотиснули ж «каноніри» свого опонента, як то кажуть на класі. Після однієї з атак затяжних слід удар по воротах, і м'яч влучив у поперечину, відскочив у поле «шкіряна сфера» потрапляє в справжню штовханину. Спритнішими всіх у цьому епізоді виявився Дмитро Леонов, який зумів-таки проштовхнути м'яч у ворота суперника.
Намагаючись розвинути успіх «каноніри» нехай і на короткий відрізок часу, але все ж заволоділи невеликим ігровою перевагою. Постолатьєв, Алексанов, Леонов, Рибковський - ось далеко не повний список тих гравців «Арсеналу», хто міг би вдруге засмутити львівську команду. Та ось тільки всім їм заважала відзначитися неточність на завершальній стадії атаки.
Львів'яни, у свою чергу, намагаючись відновити втрачену ініціативу, а разом з нею і рівновагу в матчі, при першому зручному випадку вперто йдуть вперед, і як тільки їм представляється така можливість, вони, не роздумуючи, б'ють по воротах противника. Захисники «Арсеналу» в ці хвилини виявляли справжні дива самопожертви, не замислюючись, підставляючи корпус власного тіла під м'яч. Намагаючись зрівняти рахунок, львів'яни вже не звертали належної уваги на захист своїх володінь. За що і поплатилися. Василь Товкацький вже на четвертій доданій хвилині матчу вийшов один на один з голкіпером «городян» і філігранно, «парашутом», закинув м'яч йому за комір. А відразу ж після цього пролунав фінальний свисток, що сповіщає про третю поспіль перемогу з однаковим рахунком - 2:0.
моя думка така, що ультрас і вболівальники, це одне ціле, це підтримка своєї команди, ми всі приходим заради одного... заради підтримки і гри нашого Арсеналу! P.S Всіх з перемогою, і чекаєм металург!
Ну как минимум ультрас кричат, заводят футболистов. Ведь в чем преимущество своего поля? В том, что тут у тебя психологическая поддержка. А что в БЦ, что в том же Николаеве ты как футболист видишь 3000 сидящих болельщиков. Та и вообще футболисты молодцы. Нигде еще не видел такого теплого общения футболистов с ультрас, как после матча со Львовом. Да и остальным болельщикам наши фуутболисты постоянно хлопают и благодарят, уходя с поля.
крейзи) тебе выписывается огромная благодарность от всех ультрас за то что ты в положении приходишь поддержать любимую команду!! Спасибо тебе!!! ... кто вам вообще сказал что ультрас против болел? такого нет)
крейзи)) хорошо 2990 тупо втыкают матч и жуют семки, и еще 10 чел переодически ,как гуси, что то выкрикивают а уникалы дудят в дудки!! хД кстати про дудки кто то вообще слышал звук дудки вовремя просмотра матчей английской , польской , итальянской, французкой, ...и т. д. лиги? очевидно что нет! потому что дудка атребут ублюдка!!
хоч я і дівчина, але все ж відвідую матчі .Зараз стало трохи тяжче ходити - вагітна, але все ж вважаю,що ми також заслуговуємо на повагу.Не всі три тисячі чол. "втикають"на поле.Я думаю хлопцям було б не приємно грати домашні ігри при пустому стадіоні, ой вибачте забитим 50-ма чол.Моя думка
Я не ультрас. Но просто скажу своё мнение по поводу этого. 3000 человек сидит и смотрит за футболом, а 50 ультрасов срывают голоса, огорчаються, радуються за свою команду. И это очень заметно. Ведь количество не маленькое. И грубить не стоит, я общаюсь сдержано и грамотно и думаю, что понятно излогаю мысль!
Эти 50 фанов 90 минут стоя, переживают за свою команду. А что делаешь ты? Сидишь жуёшь семки, читая матчевую програмку?! Ты монотонен как и остальные 2999, а вот ультрас реально молодцы. Им уважуха, так держать!
Голи: Леонов (63), Товкацький (90 +4).
