Навряд чи помилюся, якщо скажу, що 29 жовтня 2011 займе особливе місце в скрижалях футбольної історії «Арсеналу». Адже сьогодні «каноніри» вперше за всі три роки виступу у першій лізі перемогли з настільки великим рахунком. Було кілька результатів з кінцевим підсумком 4:0, але з перевагою в п'ять м'ячів білоцерківці ніколи ще не вигравали. Хоча головний тренер «Арсеналу» Ігор Артимович не схильний цю перемогу вважати історичною, зазначивши на післяматчевій прес-конференції, що як для команди, так і для нього особисто, це просто чергові три очки в скарбничку клубну, і не більше того. По-своєму, наставник «канонірів» звичайно ж, має рацію, але для білоцерківських шанувальників футболу ця перемога стане мірилом того, як треба грати і обігрувати суперника у себе вдома. Тим більше що настільки великий рахунок і не повною мірою відображає всі події на полі. Якби підопічні Ігоря Артимовича були точніше на завершальній стадії атаки і в голи втілили, хоча б половину випали їм можливостей, тоді б кількість забитих у ворота гостей м'ячів було б двозначним.
Можливо, подібний підсумковий рахунок можна пояснити тим, що напередодні матчу в Білій Церкві тренерський штаб миколаївського клубу відчував значні кадрові проблеми. Через перебір жовтих карток гру з «Арсеналом» пропускали відразу три провідні футболісти - два центральні захисники Олександр Тарасенко та Сергій Литовченко, а також півзахисник Дмитро Колодін. Так що на цей матч місце центрбеків зайняли Денис Войцеховський та Дмитро Волков. На флангах в обороні діяли Сергій Зелді та Анатолій Маткевіч. Місце опорного півзахисника зайняв Костянтин Чаус, на місці флангових хавбеків були задіяні Іван Іванов та Станіслав Ґудзикевич, пару центральних півзахисників склали Євген Лісіцин та Олександр Ліщук, а вперед був висунутий Дмитро Бровкін.
У «Арсеналу» також були кадрові проблеми: через травму не зміг взяти участь в поєдинку Дмитро Антонюк, а через те ж перебір попереджень матч пропускав кращий бомбардир «канонірів» і один з лідерів команди Дмитро Леонов. Із ситуації Ігор Артимович вийшов наступним чином: пару центральних захисників склали Олександр Лебединець та Сергій Малий. По краях оборони розташувалися Максим Стоян та Владислав Налигач. Місце опорного півзахисника традиційно зайняв Дмитро Проневич, фланги борознили Павло Рибковський і Вадим Гонщик. Центр півзахисту був за Костянтином Коваленком, на вістрі атаки був висунутий Євген Шупік, а місце під нападаючого зайняв Сергій Костюк.
Не знаю, хто як, але особисто я напередодні цього поєдинку трохи переживав. І зараз поясню чому: всім вже добре відомо, що з більш сильними суперниками «Арсенал» вважає за краще грати другим номером і нерідко, діючи в основному на контратаках, досягає позитивного результату. У матчах же з командами приблизно рівними собі за класом, а також з опонентами класом трохи нижче, коли гру потрібно вести самим, «каноніри» відчувають себе не зовсім впевнено, і буває, що підносять своїм уболівальникам неприємні сюрпризи. Як це, наприклад, сталося в домашньому поєдинку проти харківського «Геліоса» (1:1), або того гірше бурштинського «Енергетика» (1:2). Проте всі мої побоювання були розвіяні вже в дебюті матчу. Бачачи ту самовіддачу і бажання, з яким футболісти «Арсеналу» вийшли на поле і провели перші п'ять хвилин зустрічі, зрозумів: «каноніри» сьогодні будуть святкувати перемогу. І незабаром вони зробили перший крок до загального успіху: м'яч зі штрафного в карний майданчик подав Дмитро Проневич, Олександр Лебединець замкнув простріл, але воротар гостей Богдан Пацюк у стрибку вибив м'яч. Та його сейв відстрочив вирок лише на кілька секунд, повторним ударом капітан білоцерківців відкрив рахунок. А ще через три хвилини «каноніри», виконуючи стандартне положення, забивають і другий гол. Це Євген Шупік майстерно реалізував штрафний удар: м'яч, протаранивши «стінку» влетів у миколаївські ворота.
Пропустивши два «швидких» м'яча, гості, тим не менш, скоренько оговталися від шоку і спробували внести зміни до сумний для себе сценарій гри. Особливо старалися два колишні гравці «Арсеналу» Станіслав Ґудзикевич і Дмитро Бровкін. Але захист господарів до своїх воріт гостей практично не підпускав, а дальні удари миколаївців відрізнялися крайньою неточністю. Так що за весь перший тайм підопічні Руслана Забранського створили біля воріт «канонірів» всього лише два небезпечних моменти. Спочатку у Бровкіна, коли той виривався на рандеву з Мар'яном Марущаком, м'яч з-під ноги вибив Максим Стоян, а вже в кінці першого тайму Олександру Ліщуку таки пощастило вийти один на один з голкіпером «Арсеналу». Але миколаївський півзахисник не зміг переграти білоцерківського воротаря. Втім, на той час гості програвали з різницею в чотири м'ячі.
На відміну від суперника, господарі створили біля воріт миколаївців масу найнебезпечніших моментів. Як мінімум по дві можливості були у Вадима Гонщика, Павла Рибковського та Сергія Костюка для того, щоб забити третій гол. У деяких випадках свою команду виручав Богдан Пацюк, але часто м'яч навідріз відмовлявся влітати у ворота, коли, здавалося б, діватися йому вже нікуди. Як це було і в епізоді з Костянтином Коваленком, з вигідної позиції він бив по вже порожніх воротах, але «шкіряна сфера» пролетіла над перекладиною. На виручку «канонірам» знову прийшли стандартні положення. Третій гол метрів з 25-ти Дмитро Проневич забив зі штрафного, а в четвертий раз «каноніри» вразили ворота гостей після розіграшу кутового: Рибковський навісив - Шупік вдало замкнув. Міг Євген і зовсім оформити хет-трик, однак м'яч після його чергового удару пройшов у лічених сантиметрах від штанги.
Після перерви гості значно активізувалися і стараннями Ґудзикевича нехай ненадовго, але все ж перехопили ініціативу, втім, нічого суттєвого біля воріт Марущака вони створити так і не змогли. Лише тільки наприкінці поєдинку Станіслав Ґудзикевич міг «розмочити» рахунок, але м'яч з-під поперечини витягнув Марущак. «Арсеналу» ж за рахунок активних дій на флангах, вдалося не просто знову заволодіти перевагою, але і в п'ятий раз вразити ворота суперника. Євген Шупік, вийшовши на ударну позицію, міг і сам пробити по воротах, але бачачи, що Сергій Степанчук знаходиться у вигіднішій позиції, переадресував м'яч йому. У цій ситуації Степанчук (який вийшовши на заміну, провів на полі всього лише три хвилини) залишалося лише спокійно закотити м'яч у ворота, що він і зробив.
Повівши з настільки великим рахунком, «каноніри» і не думали зупинятися. Білоцерківські вболівальники побачили атаки, як кажуть, на будь-який смак. До успіху були близькі Костюк і Вербний - в обох випадках добре зіграв воротар гостей Богдан Пацюк. Але найбільше шансів, не просто забити, а стати автором «дубля» мав Василь Товкацький. Він двічі виходив на побачення з миколаївським голкіпером, але в перший раз м'яч після його удару прийняла на себе штанга, а вдруге його «постріл» встигли накрити захисники гостей. Міг білоцерківський форвард стати і співавтором голу, коли перериваючи його пас, захисник МФК «Миколаїв» мало не зрізав м'яч у свої ворота, «шкіряна сфера» всього лише попала в поперечину. Так що довелося господарям «задовольнятися» і п'ятьма забитими м'ячами. Хоча це навряд чи засмутило білоцерківських вболівальників...
В попередніх іграх, гравці Арсеналу після першого забитого голу всі ставали в оборону, а в цій грі і після першого і після другого - ганяли як заведенні... Така гра - нам подобається! Можуть, якщо схочуть...
Голи: Лебединець 8, Шупік 11, 38, Проневич 32, Степанчук 58
