Навряд чи помилюся, якщо скажу що білоцерківський «Арсенал» став одним з головних відкриттів осіннього циклу змагань у першому дивізіоні. Несподівано для всіх підопічні Ігоря Артимовича, з перших же турів міцно влаштувалися серед лідерів і, незважаючи на велику конкуренцію, на зимовий антракт пішли займаючи високе третє місце на турнірному п'єдесталі. Однак свою розмову з головним тренером «канонірів» ми почали з підбиття підсумків першого навчально-тренувального збору, який у «Арсеналу» закінчується 27 грудня.

- У Білій Церкві ми зібралися ще 10 грудня, на так званий втягуючий збір, - бере слово наставник білоцерківської команди Ігор Артимович. - Основну увагу було приділено відновленню фізичних кондицій гравців. Кроси і двосторонні ігри чергувалися із заняттями в тренажерному залі. Користуючись нагодою, хочу подякувати президенту клубу Юрію Горобцю та працівникам нашої заміської бази, за ті умови, що нам там були створені.

- Чи все із запланованого на перший збір вам вдалося виконати?

- Скажу так: завдання на перший збір ми перевиконали. Спочатку, ми не планували проведення товариських поєдинків, думали обмежитися лише двосторонніми іграми. Але потім черкаський «Славутич» запропонував нам контрольним матчем відкрити їх нове тренувальне поле з штучним покриттям. А так як з черкащанам нас пов'язують давні дружні відносини, ми не могли їм відмовити. Крім того, провели два спаринги з однією з аматорських команд білоцерківського району, де мали можливість у справі переглянути як місцеве підростаюче покоління, так і інших гравців, які приїхали в «Арсенал» на оглядини.

- Хтось з новачків Вам сподобався?

- Перспективні гравці є, але поки рано говорити, що хтось із них може навесні поповнити склад «Арсеналу».

- Ігоре Климентійовичу, а що можете сказати з приводу Володимира Ординського?

- Лише те, що він справив на мене непогане враження. Але остаточно питання по ньому, так само як і по всіх інших потенційним новачкам, зважитися тільки після Нового року.

- А які у вас подальші плани на зимовий антракт?

- Практично всю міжсезонну підготовку ми проведемо вдома. У січні визначимося, в яких зимових турнірах зможемо взяти участь. І лише тільки останній навчально-тренувальний збір у нас буде виїзним: з 5 по 18 березня до весняного циклу змагань будемо готуватися в кримському селищі Куйбишеве.

- Ігоре Климентійовичу, для багатьох третє місце «Арсеналу», за підсумками осіннього циклу змагань, стало несподіванкою. А ви особисто очікували такого результату від своїх підопічних?

- Від своїх підопічних я завжди очікую не просто гарної та якісної гри, а й позитивного результату в будь-якому поєдинку. Але, змушений зізнатися: напередодні старту нинішнього сезону, я ніяк не очікував, що на зимову перерву ми підемо, займаючи третє місце на турнірному п'єдесталі. Адже «Арсенал» не входить до числа тих команд, які за підсумками сезону ставлять перед собою мету підвищення у класі. Наше завдання на чемпіонат вже не раз було озвучене - 5-7 місце.

- З чим Ви пов'язуєте вдалу гру «Арсеналу» в першому колі? Хороший підбір виконавців, правильно обрана ігрова тактика, прихильність примхливої пані Фортуни...

- Перш за все, це позитивне збіг обставин. Адже нам дуже пощастило, що в осінньому циклі змагань - серйозні травми обійшли стороною наших футболістів. Фактично все перше коло ми провели в оптимальному складі, ніхто з провідних гравців не випадав з обойми. Бували, звичайно ж, ігри, коли з-за невеликого пошкодження, або ж через перебір жовтих карток пропускали матч футболісти, але то були поодинокі випадки. Та й сам зміст гри, продемонстрованої «Арсеналом», був досить непоганим. До того ж помітно зросла індивідуальна майстерність наших гравців. Дуже добре в першому колі відіграли Дмитро Леонов, його тезка Проневич, Володимир Постолатьєв, Олександр Лебединець, Павло Рибковський. Окрема подяка за надійну гру і голкіперам команди - Мар'яну Марущак і Кирилу Суслову. У комплексі все це і дало такий високий результат.

- Хотілося, щоб Ви детальніше зупинилися на якихось конкретних матчах...

- Я більше схильний говорити про наші переможні серії. Осібно стоять чотири стартові матчі, і п'ять останніх поєдинків. Якщо ж ви наполягаєте на конкретику, то дуже сподобалася як за змістом, так і за результатом гра із запорізьким «Металургом». Не можна не відзначити й кубковий матч проти криворізького «Кривбасу». Ми не просто на рівних грали з представником елітного дивізіону, а й двічі по ходу матчу вели в рахунку і лише пропущений на 120-й хвилині гол, не дозволив нам довести справу до післяматчевих одинадцятиметрових ударів. А пенальті - це завжди лотерея, і тут вже як кому пощастить.

- Але є ж у першому колі і матчі, про які і згадувати не хочеться...

- О, так. Це, безумовно, наші виїзні поєдинки проти ФК «Одеса» та ужгородського «Закарпаття». Якщо пам'ятаєте, у грі з одеситами не змогли зіграти відразу троє наших провідних футболіста - Проневич, Леонов і Малий (у той час вони у складі студентської збірної України брали участь в Універсіаді в Китаї - прим. авт.). І їх відсутність позначилося для нас як не можна гірше.

А тому, що відбулося в Ужгороді, я до сих пір не можу дати логічного пояснення. Тоді у нас також були кадрові проблеми - гру пропускали два центральні захисники - Лебединець і Малий, та нападаючий Постолатьєв. Але у футболі так буває: в однієї команди виходить все, у другої нічого. Всі моменти, що створив суперник, були реалізовані, ми ж біля воріт «Закарпаття», протягом усього матчу взагалі нічого створити не змогли.

- А через два тижні в Білій Церкві відбулася гра з МФК «Миколаїв», де все повторилося з точністю до навпаки...

- Ось вам і зайве підтвердження того, що бувають моменти, коли в однієї команди виходить все, у другої нічого.

- Ігор Климентійовичу, говорячи про невдалі ігри «Арсеналу» в першому колі, Ви, по-моєму, забили про домашній зустрічі з «Кримтеплицею». Адже тоді білоцерківці мали всі шанси здолати суперника.

- Якщо дивитися на цей матч, ставлячи на чільне місце результат, тоді я, мабуть, погоджуся з вами, ми не змогли реалізувати пенальті на останній доданій хвилині і вирвати перемогу. Але якщо брати до уваги сам зміст гри, то нічийний результат - самий закономірний результат того поєдинку.

- На третє місце ви вийшли в останньому осінньому турі, вигравши матч у Львові і скориставшись осічкою тієї ж «Кримтеплиці».

- Ми якраз були в дорозі, коли дізналися, що кримчани вдома не змогли здолати «Енергетик». Зізнаюся чесно, я дуже переживав, адже цей результат міг зіграти з нами злий жарт. Хлопці могли просто «перегоріти» і вийти на матч кілька розслабленими. Мовляв, грати-то будемо з аутсайдером, так що три очки, а разом з ними і третє у місце, у нас вже практично в кишені. Але ми попросили хлопців забути про осічку кримчан, і вийти на поле львівського стадіону начебто матчу в Молодіжному і не було зовсім.

- Чи можлива по ходу сезону коригування завдання на чемпіонат. Адже якось нелогічно буде, займаючи нині третю сходинку в турнірній таблиці, говорити про підсумкову 5 або 7 місці...

- З одного боку це так і я з вами, звичайно ж, погоджуся. Але з іншого боку не варто забувати, що нам в спину дихають серйозні суперники - «Кримтеплиця», ПФК «Севастополь», чернівецька «Буковина», та й про алчевську «Сталь» з харківським «Геліосом» забувати не варто. І всі вони докладуть максимум зусиль, щоб навесні покращити свої турнірні показники. Звичайно ж, і ми зробимо все від себе залежне, щоб утриматися на цьому місці. Однак не варто робити великої трагедії, якщо за підсумками цього чемпіонату ми займемо п'яте місце. Після двох сезонів, коли ми фінішували дев'ятими, такий показник можна вважати успішним. Хоча так далеко ми поки не заглядаємо, є більш насущні питання.

- І які ж?

- У першу чергу під час зимового антракту ми повинні по максимуму зберегти той склад, який був у нас в першому колі. А якщо ж когось із «основи» ми й втратимо, необхідно вирішити задачу ким його безболісно можна буде замінити.

- Першою втратою в нинішньому міжсезонні став Сергій Костюк. Вже знайшли йому рівноцінну заміну?

- Скажімо так, на олівці у нас є кілька футболістів.

- Відповідаючи на попереднє запитання, ви сказали «в першу чергу», значить, є ще і черга друга...

- На жаль, так. Адже дві останні домашні ігри були під загрозою зриву. Питання про їх проведення в Білій Церкві зважився буквально за кілька годин до початку поєдинку. І дуже б не хотілося, щоб подібна історія мала продовження навесні. Сподіваємося, що керівництво міста допоможе нам в цьому питанні.

- Давайте напередодні майбутніх свят не згадувати про погане. Нехай весь негатив залишиться в цьому році. Ігор Климентійовичу, щоб ви побажали уболівальникам напередодні Нового року і Різдва?

- У першу чергу це, звичайно ж, здоров'я, щастя і фінансового благополуччя. Бережіть себе і підтримуйте свій улюблений футбольний клуб.

- А що ви побажаєте собі, коли сидячи за сімейним столом, почувши бій курантів, піднімете келих з шампанським?

- Побажання будуть все ті ж: здоров'я собі і моїй родині, щастя своїм близьким. Спортивної удачі та прихильності Фортуни моєї улюбленої команди - нашому з вами білоцерківському «Арсеналу».

Андрій Варакін, спеціально для UA-Футбол

	Пятница, 22.11.2024, 12:51	Вітаю Вас Гість \| RSS

Головна Реєстрація Вхід