Є давня футбольна істина: гра забувається, результат залишається. І ця догма як не можна краще характеризує звітний поєдинок. При не цілком виразній грі білоцерківський «Арсенал» хоч і з труднощами, але все ж домігся такого потрібного для себе результату. Що на післяматчевій прес-конференції підтвердив і головний тренер «канонірів» Ігоря Артимович.
- Сьогодні я задоволений тільки підсумковим результатом, про сам зміст гри краще і не згадувати, - сказав Ігор Климентійович. - Головне, ми перемогли, а з усім іншим будемо розбиратися пізніше і в індивідуальному порядку.
Наставник «Арсеналу», говорячи про результат зустрічі, правий на всі сто відсотків. Після програшу у себе вдома від кримського ФК «Севастополь» і нічийного виїзного результату з харківським «Геліосом» його підопічним у що б то не стало в цьому поєдинку потрібна була перемога. Адже завдання про підсумкове (це як мінімум) п'яте місце ще ніхто не знімав. А це означає, що у всіх матчах, що залишилися, потрібно постаратися набрати максимальну кількість очок. Ну та це питання майбутнього, нині мова про справи теперішні. Тобто про гру з «Титаном».
У стартовому складі «канонірів» на матч з кримчанами, у порівнянні з минулим поєдинком проти «Геліоса», тренерський штаб білоцерківського клубу справив всього лише одну заміну, зате в розстановці гравців рокіровки були більш суттєві. Отже, у зустрічі з «Титаном» місце у воротах зайняв Кирило Суслов, пару центрбеків традиційно склали Олександр Лебединець та Сергій Малий, місце правого захисника було за Владиславом Налигачем, а ось на місці лівого «крайка» замість Максима Стояна був задіяний Вадим Гонщик (тоді як у Харкові він грав флангового півзахисника). Звичний вигляд мала і пара опорних півзахисників - два Дмитра - Антонюк і Проневич. На правому фланзі півзахисту традиційно розташувався Павло Рибковський, а ось на лівому фланзі, після двоматчевої паузи пов'язаної з травмою вийшов другий Павло - Чорномаз (у зустрічі з «Геліосом» на цій позиції грав вищезгаданий Вадим Гонщик). Під нападаючим як завжди був Дмитро Леонов, на вістрі атаки грав Володимир Ординський.
У стартовому ж складі «Титану» у Білій Церкві, у порівнянні з попереднім провальним домашнім матчем проти охтирського «Нафтовика-Укрнафта», тренерський штаб кримчан справив відразу шість замін. Так місце у воротах зайняв Олександр Чурилов, оборонну лінію склали Олександр Камерцель, Артем Федорченко, Роман Климентівський і екс-гравець «Арсеналу» Анатолій Бурлін. У центрі півзахисту розташувався Леонід Шитов. Крім нього в середині поля були задіяні В'ячеслав Гаді, Андрій Маслов, Михайло Ковальов, Артем Евланов. Вперед був висунутий нападник Сергій Кравченко.
«Титан» вже в дебюті матчу, багато в чому завдяки роботі їх середньої лінії та активних дій єдиного кримського форварда, зміг захопити як ігрову, так і територіальну ініціативу. Склалося враження, що господарями в цій зустрічі є саме вони, а не «Арсенал». І після деякої пристрілки підопічним Миколи Федоренко вдалося відкрити рахунок в поєдинку. Після флангової передачі кримчан і помилки білоцерківських центральних захисників, на ударну позицію вийшов Сергій Кравченко і метрів з 14-ти зрячим ударом під поперечину змусив «канонірів» починати гру з центра поля. А адже йшла тільки шоста хвилина зустрічі...
Не знаю кого як, але особисто мене подібний сценарій збентежив з тієї причини, що у двох попередніх домашніх зустрічах «Арсеналу» рахунок був відкритий саме на цій хвилині і після цього голів забито більше не було (в матчі з «Буковиною» на шостій хвилині гол забив «канонір» Павло Чорномаз - 1:0, в поєдинку з ФК «Севастополь» на шостій хвилині гол забив кримчанин Володимир Танчик - 0:1). Але на радість білоцерківських вболівальників подібна тенденція в цьому поєдинку не мала продовження.
Вже до п'ятнадцятій хвилині «каноніри» зуміли вирівняти гру. Налагодилося і у них справа і з ударами по воротах. Пробивали хоч і не точно, але все ж били. А ще через п'ять-шість хвилин ініціатива в матчі повністю перейшла на бік господарів. Як наслідок, біля воріт «Титана» моменти, які можна охарактеризувати як небезпечні, стали виникати із завидною регулярністю. Спочатку Дмитро Леонов пробив у небезпечній близькості від штанги, а через кілька хвилин і від поперечини. Володимиру Ординському не вистачило зовсім трохи, щоб після флангової передачі Павла Рибковського дотягнутися до м'яча і переправити його в кримські ворота. Гості вже й не думали про атаки, вся їх увага була зосереджена на оборонних діях. Іноді прориви білоцерківців вони могли зупинити лише з порушенням правил. В середині тайму, після фолу на Олександру Лебединцю, господарі заробили право на штрафний удар метрах в 17-ти від воріт «Титана». Проте виконали «каноніри» це стандартне положення настільки нехитро, що воно не таїло в собі для гостей ні найменшої загрози. І такий, здавалося б, перспективний епізод був безнадійно зіпсований. А ще через кілька хвилин вся вірменська команда повинна сказати гучне і дружне «дякую» своєму воротарю Олександру Чурилову, коли той у неймовірному стрибку, після удару Дмитра Антонюка, витягнув м'яч з нижнього кута і перевів його на кутовий. Цей «стандарт» білоцерківці довелося виконувати кілька разів, і саме серія кутових принесла підопічним Ігоря Артимовича такий бажаний результат. Павло Чорномаз метрів з 25-ти сильним ударом вразив саме той кут воріт, який хвилиною раніше не зміг вразити Дмитро Антонюк. У першому таймі господарі мали, як мінімум, ще дві можливості знову засмутити кримчан. Але спочатку білоцерківського форварда Володимира Ординського в боротьбі за верховий м'яч випередив армянський воротар Олександр Чурилов, а за кілька хвилин до свистка на перерву Сергій Малий пробив поруч зі штангою.
Початок другого тайму було повністю за господарями. Вони знову притисли гостей до їхніх воріт і ударами з середньої дистанції (сонце било в очі воротареві «Титану) намагалися вийти вперед. Та ось тільки для Олександра Чурілова небесне світило не стало перешкодою, і він без особливих проблем брав всі м'ячі, що летять в створ його воріт. Але і його надійна гра не змогла виручити «Титан» від другого пропущеного гола. Пройшовши по лівому флангу, Володимир Ординський віддав ювелірну передачу на Василя Товкацького. У цій ситуації Вася, як називають свого улюбленця білоцерківські уболівальники, не схибив і вивів «Арсенал» вперед.
Схоже спека, що раптово нагрянула в Україна останнім часом, на руку кому завгодно, але тільки не футболістам під час матчу. Гравці обох команд після години поєдинку стали (як вони самі ж і виражаються) «вареними» і темп гри ставав все повільніше і повільніше. За останні двадцять хвилин зустрічі моменти біля обох воріт можна було порахувати на пальцях однієї руки. У гостей запам'ятався «постріл» екс-каноніра Анатолія Бурлін - м'яч пролетів над поперечиною білоцерківських воріт, у господарів - удар того ж Василя Товкацького - «шкіряна сфера» «просвистіла» поруч зі штангою. Під завісу поєдинку гості наскільки це було можливим активізувалися, але створити щось по-справжньому небезпечне біля володінь Кирила Суслова вони так і не змогли.
Фінальний свисток одеського арбітра Дмитра Бондаренка потонув в оваціях і оплесках білоцерківських вболівальників. Нехай і не зовсім яскрава і гарна, нехай і вимучена, але все ж перемога. Вольова перемога...
Голи: Чорномаз 38, Товкацький 68 - Кравченко 6.
