Голи: Поднебенной 62, Левіга 82 пен - Славов 37, 50
Донецький «Олімпік» продовжує своє захоплюючу подорож ще незвіданими, багатими на стрімкі підводні течії та небезпечні рифи, морями першої ліги. І робить це, треба відзначити, цілком вправно. В усякому разі, до дна, незважаючи на убогість кадрової обойми, велику кількість травмованих гравців і катастрофічний дефіцит досвіду, команда не пішла. А навпаки, дружина Ігоря Петрова регулярно показує зуби й уже змусила, як казав класик, себе поважати. Поєдинок з «Арсеналом», напевно, можна занести донеччанам в актив. Відіграти два м'ячі у матчі з четвертою командою ліги дорогого коштує.
Але про все по порядку. І першим ділом почнемо зі стартових складів. Ігор Петров, порівняно з переможним вояжем до Охтирки, склад змінювати не став. Винятком лише став Валерій Лебідь, якого в попередньому матчі вилучив рефері. Замість півзахисника в «основі» вийшов Владислав Гельзін, традиційно розташувавшись на вістрі. Номінальний захисник Максим Драченко діяв на позиції другого, відтягнутого, нападаючого (не від хорошого життя наставник господарів зважився на такий крок). У середній же лінії діяли Кішка та Санжар. Квартет хавів доповнювали «бровочники» Головченко і Поднебенной. Лінія захисту складалася зі Зміївського, Огирі, Лівицького й Іванова. Нарешті, в воротах влаштувався Жданков.
Ігор Артимович виставив такий склад: Суслов - Стоян, Малий, Лебединець, Налигач - Рибковський, Проневич, Малий, Гонщик - Алексанов, Славов.
Матч опоненти почали досить жваво, обмінявшись вже в дебюті зустрічі досить небезпечними ударами з-за меж штрафної: на «постріл» Драченка своїм ударом відповів Проневич. На 13 хвилині ледь не відзначився Поднебенной. В'ячеслав, отримавши м'яч на лівому куті штрафного майданчика, фінтами розкидав трьох захисників, поклав на газон голкіпера, але пробити по воротах не встиг: під удар Хаву кинувся Налигач. Через вісім хвилин господарі створили ще один практично сто відсотковий гольовий момент. Нев'янучий Санжар здорово розрізав білоцерківську «лінію» в захисті, але активний Драченко (практично всі атаки донеччани проводили через Максима) переграти Суслова не зумів.
Поступово ініціативою заволоділи більш досвідчені та фактурні гості, які не мудруючи лукаво при кожному зручному випадку посилали м'яч на фланг, а звідти в штрафну. Небезпечними були й «стандарти» у виконанні Проневича й Алексанова. Після одного з них Налигач досить небезпечно пробив головою.
І хоч Жданков в гру вступав не часто, тиск «канонірів» таки приніс свої плоди. Вадим Славов (старший брат Мирослава, екс-гравця «Металурга») добив м'яч у сітку з трьох метрів після сейву Жданковим (Алексанов потужно «вистрілив» з середньої дистанції). Так як цей примітний момент трапився на 37 хвилині, то впору використовувати затертий до дір термін «гол у роздягальню».
По перерві події на полі розвивалися стрімко. На 46 хвилині був близький до успіху Драченко. Максим провів хороший м’яч, але засмутити Суслова так і не зумів. В атаці у відповідь Алексанов на лівій бровці хитнув Зміївського та навісив у штрафну. Удар Славова головою метрів з 6 був ідеальний: м'яч, зрикошетивши від дальньої штанги, неквапливо перетнув лінію воріт. Ось вам і «гол з роздягальні».
0:2 на табло, а за моментами паритет. Такий неприродний розвиток подій вибив донеччан з колії й гості протягом десяти хвилин цілком могли добити пораненого звіра. Але Жданков був явно з цим не згоден. Парочка ефектних сейвів від голкіпера перевернула гру з ніг на голову (Славов здорово бив у падінні через себе!). Господарі, вийшовши зі стану гроггі, перевели гру на чужу половину поля. І вже на 60 хвилині господарі один м'яч відіграли. Постарався Поднебенной, класно пробивши метрів із 18. М'яч, зачепивши ногу Налигача, опустився точно в дальньому куті воріт Суслова.
Своєчасний вихід Руслана Левиги додав свіжості атакуючій грі донеччан. Так на 75 хвилині Руслан в компанії Огирі провели стрімку контратаку: Левіга, отримавши пас від партнера в штрафний, обіграв захисника і воротаря, але з гострого кута вразити ворота гостей не зумів.
Проте на 82 хвилині статус-кво було відновлено. Головченко (герой недавньої битви з алчевською «Сталлю») обікрав на брівці Налигача, на швидкості увірвався в штрафну, де і був збитий захисником. Очевидний пенальті... Руслан Левіга з «точки» був холоднокровний - 2:2. Натхнені успіхом господарі ледь і зовсім не вирвали перемогу. У вже компенсований рефері час Левіга дивовижною передачею вивів Драченко на рандеву з голкіпером. Суслов був сильніший...