Програвати завжди образливо. Тим більше в домашніх стінах. Тим більше перед рідними вболівальниками. Тим більше супернику, який знаходиться набагато нижче тебе на турнірному п'єдесталі. І тим більше образа посилюється, якщо до того ж згадаєш, що не тільки статистика взаємин в твою користь, але і в декількох матчах до очної зустрічі, цей самий суперник зазнав кілька поразок поспіль. А саме в грі з тобою він взяв та й виграв. Нехай, як мовиться, виграв «на жилах», нехай виграв в поєдинку, де обидві команди мали рівні шанси на успіх. Нехай... Хоча навіщо говорити ще щось, якщо визначальне слово в цьому контексті «виграв»?..
Програвати треба вміти. І не тільки команді та тренерському штабу. З поразкою треба вміти змиритися. І не тільки безпосереднім учасникам футбольного дійства. Але й уболівальникам. Шановні шанувальники футбольного клубу «Арсенал», я з глибокою повагою ставлюся до кожного з вас і як ніхто інший розумію ваше розчарування. Ви (та і я не виняток) хочете від нашого «Арсеналу» перемог, одних тільки перемог і нічого крім перемог. А коли ж команда програє, з трибун, замість слів підтримки, звучать образливі висловлювання на адресу футболістів і тренерського штабу. НАВІЩО? Навіщо по одній, окремо взятій грі, ображати тих людей, яких після матчів із запорізьким «Металургом», алчевською «Сталлю», чернівецької «Буковиною», кубкового поєдинку з криворізьким «Кривбасом», Ви готові були носити на руках?..
Футбольний поєдинок - це всього лише видима частина верхівки айсберга. І мало хто знає, що передувало цьому матчу. А напередодні саме цієї гри кадрових проблем у тренерського штабу «Арсеналу» було більш ніж достатньо. Адже з різних причин у зустрічі з «Нафтовиком» участь не змогли взяти відразу шість гравців основного складу. Два Дмитра - Леонов і Антонюк, а також Владислав Налигач через перебір жовтих карток відбували дискваліфікацію. Василь Товкацький, Павло Чорномаз, Володимир Постолатьєв через травми змушені були залишитися поза грою. Тренерський штаб «канонірів» ледве набрав одинадцять людей для стартового складу. А серед запасних гравців так взагалі значилося всього лише п'ять футболістів. Та й то, двоє з них - Мар'ян Марущак та Євген Симаков - воротарі. Євген Шупік, так само як і Костянтин Коваленко, ще повністю не відновилися після ушкоджень, а Віталій Тарновський ще тільки на підході до основного складу.
«Нафтовик» в цьому матчі, за рахунок більшої лавки запасних, в потрібний момент зумів не просто освіжити, але і підсилити гру. «Арсенал» же, хоч і провів три прогнозовані заміни, у своїй грі не зміг поміняти абсолютно нічого. Хоча про все по порядку...
Як вже і було зазначено, через перерахованих вище проблем білоцерківці вийшли на звітний поєдинок у такому складі: місце у воротах зайняв Кирило Суслов, пару центрбеків склали Олександр Лебединець та Сергій Малий, місце правого захисника було за Максимом Стояном, лівого захисника грав Вадим Гонщик. Функції опорного півзахисника виконував Дмитро Проневич, крім нього в опорній зоні діяв і Володимир Ординський. На правому фланзі півзахисту традиційно розташувався Павло Рибковський, на лівому - Сергій Степанчук. На вістрі атаки були висунуті відразу дві людини - Сергій Алексанов і Вадим Славов.
Гості почали матч в такій розстановці: голкіпер - Сергій Литовченко, лінію оборони склали Владислав Зайчук, Дмитро Башлай, Леонід Бояринцев і Олег Леонідов. Опорний півзахисник - Максим Кременчуцький, фланги були віддані Марату Даудова та Василю Грицук, вперед був висунутий Сергій Мотуз, під ним розташувалися Іван Козоріз та Артур Карноза.
Практично весь перший тайм пройшов у рівній позиційній боротьбі. Обидві команди, не маючи можливості впритул підійти до чужого штрафного майданчику, сподівалися на стандартні положення й удари здалеку. Але дальні «постріли» у обох опонентів були настільки неточні, що фактично не несли ніякої загрози. Інша справа «стандарти» - кутові і штрафні удари. Саме після них біля воріт обох команд і виникали моменти, які хоч і з деякою натяжкою, але все ж можна охарактеризувати як небезпечні. Після одного з кутових біля воріт гостей, на виході помилився (причому не перший раз) голкіпер «Нафтовика» Сергій Литовченко, проте ніхто з «канонірів» не зумів скористатися нерозторопністю охтирського воротаря та не проштовхнув м'яч у ворота. Запам'яталися у господарів і пара штрафних ударів у виконанні Дмитра Проневича. У першому випадку він навісив у воротарський майданчик, де Олександр Лебединець головою скинув м'яч під удар, але ніхто з його партнерів не зміг замкнути філігранну передачу свого капітана. У другому випадку Проневич своїм ударом у штрафному майданчику суперника відшукав Володимира Ординського, але той пробив поруч зі штангою.
Таїли в собі небезпеку штрафні, розіграні й охтирськими футболістами. Артур Карноза зі «стандарту» викладав м'яч під удар Сергій Мотуз, однак в останній момент нападника гостей випередили захисники господарів. «Постріли» зі штрафних Грицука і того ж Мотуза неабияк полоскотали нерви білоцерківським вболівальникам - «шкіряний снаряд» пройшов всього лише за півметра спочатку від штанги, а потім вже і від поперечини. А під кінцівку поєдинку суперники в унісон упустили можливості вийти вперед: у господарів Ординський небезпечно пробивав, з відскоком від газону - м'яч став здобиччю охтирського голкіпера. У гостей до успіху був близький Сергій Мотуз - але м'яч після його удару з лінії воротарського майданчика у відчайдушному стрибку зафіксував Кирило Суслов.
Після перерви ініціатива повільно, але впевнено стала переходити до гостей. Вже в самому дебюті другого тайму рахунок у матчі могли відкривати Мотуз і Карноза, проте Суслов їм це зробити не дозволив. Минуло всього лише дві хвилини і вже навіть Кирило не зміг перешкодити гостям «розпечатати» його ворота. Після сумбурних дій білоцерківської захисту (та й півзахисту також) у власному штрафному майданчику, гості виклали м'яч під удар Грицук - той пробив по центру і на силу - 0:1.
Буквально через мить Карноза міг розвинути успіх своєї команди, але з гострого кута пробив поруч зі штангою. Міг незабаром відзначитися і Козоріз, проте пробив трохи вище воріт. Притиснуті до своїх воріт, білоцерківці про атаку вже й не думали, всі їхні помисли були зосереджені на обороні власних воріт.
Розуміючи, що потрібно щось змінювати, глядачі вимагають від тренерського штабу «Арсеналу» випустити на поле їхнього улюбленця - Василя Товкацького, який у двох попередніх зустрічах виходив і незмінно вражав ворота суперника. Але цього разу наставники «канонірів» не змогли піти назустріч своїм шанувальникам. Бо Василь хоч і знаходився на лавці запасних, але був там простим глядачем. Через травми в матчі при всьому своєму бажанні участі прийняти не зміг би.
А ось наставники «Нафтовика», провівши заміни (благо люди для цього у них були) зуміли посилити гру. Зокрема екс-гравець столичних «Динамо» і «Арсеналу», луганській «Зорі», криворізького «Кривбасу» та маріупольського «Іллічівця» Дмитро Воробей, відразу ж після виходу на поле мав стовідсотковий момент змусити Суслова капітулювати. Але в першому очному протистоянні переможцем вийшов голкіпер «Арсеналу». Однак у другому (яке відбулося буквально через хвилину) Кирило, щоб не пропустити гол з гри, змушений був порушити правила проти охтирського нападника. Як наслідок пенальті і в пасиві Суслова жовта картка. Удар Карноза «з точки» був з розряду «взяти можна» та білоцерківський воротар, вгадавши напрямок польоту м'яча, практично до нього дотягнувся, але дотягнувся не настільки, щоб перешкодити «шкіряного снаряду» знову перетнути лінію власних воріт.
«Каноніри» хотіли якщо не відігратися, то хоча б, забити м'яч престижу. Але в цей вечір попереду у них мало що виходило. Щоб хоч якось загострити гру спереду, наставники «Арсеналу» на вістрі атаки висувають центрального захисника Сергія Малого. Не можна сказати, що Сергій не підсилив напад. Посилив. Однак не настільки, щоб створити воротам суперника реальну, гольову загрозу. Було кілька напів моментів і безпосередньо в нього, і після його пасу у Тарновського, але все це було не настільки серйозно, щоб претендувати хоча б на один забитий гол.
Програвати завжди образливо. Тим більше в домашніх стінах. Тим більше перед рідними вболівальниками. А програти може будь-яка, навіть найіменитіша команда. Головне тут інше: без прикрих поразок не буває феєричних перемог...
Единственное что считаю,так это замены в нашей команде мягко говоря не очень соответствующего уровня. И в новом чемпионате мы далеко с ними не уедем,нужно усиление и очень качественное(это сугубо моё мнение)
Я тоже считаю что нужно поддерживать команду в любое время!!! Давйте будем брать пример с болельщиков других команд!!! 25 все на Говерлу,уверен мы им покажем за поражение в первом круге...(((
стоит проиграть одну игру команде и сразу СТООООООООООЛЬКО грязи...!?!?!?!?!?! стыдно...позор...игру слили... ЧТО ЗА БРЕД,ДОРОГИЕ БОЛЕЛЬЩИКИ??? посмотрите на каком месте наш Арсенал...давайте поддерживать и в трудную минуту тоже команду,тем более ничего страшного непроизошло!!!
Когда они проиграли Севастополю то никто и слова не сказал, на оборот сказали что хорошо играли ну не повезло, а если команда не хочет бежать и играть то это совсем другое дело. Я пришёл на 15 минуте и увидел если мне не изменяет аж 1 удар в створ ворот, то о чём мы говорим!!!!
Что, опять булки расслабили?!!! Осталось несколько туров! Доиграй их достойно, а потом и расслабляйся сколько хочешь! Стыдно! Благо, Теплица тоже проиграла. С Говерлой нужна только победа!
Голи: Грицук, 49, Карноза, 73, з пенальті.
