Не пройшло і місяця, як білоцерківському «Арсеналу» довелося вдруге відвідати стадіон «Оболонь-Арена», який зовсім не чужий і для наставника «канонірів» Ігоря Артимовича, і для багатьох гравців (не напружуючи пам’ять в заявці таких вдалося нарахувати шість чоловік). І якщо до гри на кубок можна було віднестися більш спокійно, то в чемпіонаті зараз очки «Арсеналу» дуже потрібні, особливо після крупної поразки від «Полтави», адже відрив від зони вильоту став мінімальним. Проте «Оболонь», яка не так давно була в подібній ситуації але в останніх турах поступова набрала ходу, також розраховувала на перемогу щоб повернутися до числа претендентів на підвищення в класі.
Свої претензії пивовари вирішили продемонструвати одразу. Не встигла стрілка секундоміра зробити два оберти, як м’яч опинився в сітці воріт «Арсенала». Ярослав Захаревич пройшов правим флангом до кута штрафного майданчика, підібрав під себе і з лівої ноги навісив на Піщура. Олександр спробував скинути м’яча на дальній кут але зробив це не дуже вдало. Втім, ще гірше зіграли захисники гостей, і після відскоку м’яч опинився у ОлександраКочури, який з кількох метрів проштовхнув кулю повз Кирила Суслова, засмутивши за місяць вже другого голкіпера «канонірів» (нагадаю, що в кубковому поєдинкулівий вінгер киян пробив Мар’яна Марущака). Майже одразу «Арсенал» міг відігратися подібним чином але надійно зіграв Березовський, перехопивши скидку в напрямку Романа Степанкова.
Надалі гра протікала рівно, «Арсенал» намагався створювати загрози за рахунок розіграшу стандартів, а «Оболонь» більше розраховувала на швидку гру на флангах. В цілому швидкі випади гостей виглядали трошки гостріше, в основному через активність з права Захаревича і Пердути, яких час від часу з ліва підтримував Кочура. Але нічого надто гострого так і не виникло біля жодних воріт.
Ситуація змінилася на 33-й хвилині. Арбітр не зупинив гру після зіткнення Дмитра Проневича і Владислава Лупашка, але згодом зупинилися гравці «Оболоні», помітивши, що півзахисник досить довго не міг піднятися. Виявилося, що у Лупашка розбитий ніс і кров зупиняти довелося декілька хвилин. Поки півзахиснику господарів надавали допомогу арбітр показав Проневичу (між іншим, Дмитро свого часу грав за дубль «Оболоні») жовту картку, яка для нього виявилася другою. Незрозуміла ситуація, яку без повтору адекватно пояснити надзвичайно складно, але решту матчу «Арсеналу» довелося грати вдесятьох.
Поки гості намагалися зрозуміти що, власне, сталося, «Оболонь» дещо активізувалася і провела декілька випадів, в одному з яких після прострілу від Кочури в штрафному майданчику впав Піщур, але підстав для призначення пенальті суддя не помітив.
По перерві «Арсенал», незважаючи на чисельну меншість, заволодів ініціативою і щосили намагався відігратися. Особливо помітна перевага гостей стала після виходу на поле Павла Рибкоського, який значно додав швидкості командним діям. Втім «Оболонь», яка другий тайм грала на контратаках місцями виглядала гостріше. Зокрема на початку тайму Ярослав Захаревич з близької відстані не влучив головою у ворота. В той же час загострення біля воріт Березовського виникали після помилок захисників, які час від час запалювали свічки над штрафним майданчиком і невдало грали на підборах. Одного разу після такої пожежі ще один колишній оболонець Роман Степанков опинився на вбивчій позиції і незрозуміло як не влучив у ворота. Більше до компенсованого часу загадати нічого, за винятком двох спроб попірнати у штрафному майданчику. Але ні в ворота Суслова, ні в ворота Березовського пенальті не призначили, а от драйверів справедливо нагородили жовтими картками. «Арсенал» продовжував безрезультатно тиснути, а «Оболонь» продовжувала марнувати нагоди для контратак, так само як і в попередній домашній грі проти «Зірки». Власне, гра і проходила за сценарієм, подібним до того поєдинку. Лише в компенсований час «Оболоні» таки вдалося створити дійсно гострі моменти. Після класного навісу з ліва від Ільківа непогано пробивав головою Семенюк але блискуче зіграв Суслов, витягнувши м’яча з нижнього кута. Згодом Кирило ще раз виручив команду, коли після виходу три в два пробивав Котенко. Втім і в цьому епізоді м’ячем можна було б розпорядитися краще.
В цілому гра видалася рівною, але все ж таки «Оболонь» виглядала трошечки краще, тому, в принципі, результат можна вважати справедливим. Просте в грі команди Скргія Конюшенка досі відчувається недостатній рівень взаєморозуміння між гравцями, особливо серед атакуючої ланки. Але при цьому помітно покращилася гра на флангах, що також дозволяє нейтралізувати потенційну небезпеку. Зокрема через активність Кочури майже не ходив вперед капітан гостей Максим Стоян, а, сподіваюся, на стадіоні «Оболонь» не забули якою гарматою володіє цей правий захисник. Також слід віддати належне «Арсеналу», який граючи в меншості зумів на деякий час тримати гру під власним контролем.
Варто відмітити, що матч не викликав інтересу у київської публіки – на стадіоні було лише півтори тисячі глядачів. І важко сказати що послужило тому причиною – робочий день і відносно ранній початок гри, чи гра команди і не надто гучне ім’я суперника.
Футболисты вы же не только за себя играете но и за свои семьи и за нас.Хватит хернёй заниматься!!! Никто не вспомнит вашу игру,будут помнить только результат,а его пока ............
Был на обоих матчах на Оболонь-арене. Арсенал прибавляет и становится той бандой,которую мы привыкли видеть. Говорил с нашим игроком после матча о кризисе теперешнем_ проблема точно не в финансах. Я думаю кто-то из Роси порчу навёл (шутка,может быть).
Гол: Кочура 2
