Початок гри ознаменувався позиційною боротьбою за центр поля. Обидва суперники, не ризикуючи стрімголов бігти вперед, спочатку уважно придивлялися один до одного, намагаючись віднайти у грі опонента найслабші місця. Відтак перші хвилини матчу пройшли у невисокому темпі. Та ближче до п’ятнадцятої хвилини зустрічі гра значно пожвавішала. Мало того, господарі зуміли створити біля воріт динамівців перший небезпечний момент: після блискавично розіграної багатоходової комбінації на ударну позицію вийшов нападник білоцерківчан Сергій Рябцев, котрий потужно «прострелив» з гострого кута - м’яч пролетів у небезпечній близькості від штанги. А ще після кількох атак, які, на жаль, білоцерківські футболісти не змогли довести до завершального удару, гравці «Арсеналу» дещо заспокоїлись, чим вмить скористався суперник.
Гості зуміли дещо притиснути підопічних Вадима Мандрієвського до власних воріт, проте ніякого зиску вони з того не мали. Запам’яталися хіба що удари динамівців у виконанні Святослава Данильченка та Богдана Немитова. Однак навіть при великому бажані небезпечними ті «постріли» назвати вряд чи можна, адже пройшлися вони значно вище поперечини.
При шаленій підтримці власних фанатів господарі зуміли вирівняти хід поєдинку. Атакуючи як центром поля так і обома флангами, «Арсенал-Київщина» заволодів ігровою та територіальною ініціативою .І під завершення першого тайму господарі втратили чудову нагоду повести у рахунку. Заробивши право на штрафний удар в 20-ти метрах від воріт «Динамо», стандартне положення взявся виконати Артем Юрковський – м’яч пролетів від бічної поперечини лише в декількох сантиметрах.
Однак за дві хвилини по перерві білоцерківський півзахисник все ж таки досяг бажаного: він вдало замкнув флангову передачу партнерів і поклав м’яч точнісінько у нижній кут воріт.
Забитий м’яч окрилив господарів. Дмитро Вакула, Артем Пилипенко, Сергій Рябцев – ось далеко не повний список тих білоцерківських гравців, які б могли подвоїти рахунок. Упродовж усього другого тайму підопічні Вадима Мандрієвського контролювали хід поєдинку, проводячи небезпечні атаки й при цьому надійно обороняючись від не чисельних контрвипадів динамівців. Хоча якщо відверто, в одній із атак гості могли розраховувати на успіх, та якнайкраще зіграв страж білоцерківських воріт Сергій Русан, котрий врятував свою команду, у здавалося б, безвиході. А незабаром пролунав фінальний свисток…
На перемогу в Білій Церкві чекали дуже довго. Останнього разу білоцерківський «Арсенал», тоді ще учасник першолігових змагань, три залікові бали здобув 10 жовтня минулого року, здолавши на своєму полі київське «Динамо-2». І з того часу наші вболівальники жодного разу не відчували солодкий присмак вікторії, якщо не брати до уваги технічну перемогу «Арсеналу» над столичною «Оболонню», у травні цього року.
І нехай нині команда виступає вже не в першій лізі, а в другому дивізіоні. Нехай її ігровий стиль визначають не такі досвідчені й майстерні футболісти як раніше, головне – молоді гравці прагнуть до вдосконалення. І ця перша перемога стала їм достойною нагородою за кропітку працю.
Так, молодці хлопці, буде гра, будуть перемоги - будуть вболівальники...))) Вболівальники вірять в Вас і чекають від Вас гарної гри та впевнених перемог...)))
20 липня. Біла Церква. Стадіон «Трудові резерви». 800 глядачів.
