Це дійсно була класна гра: швидкісна, комбінаційна, динамічна, двосічна з рівними шансами на успіх. Думаю, що за своєю драматургією, напруженням пристрастей і вибуху емоцій, звітний матч мало чим поступався багатьом принциповим поєдинків в елітному дивізіоні. Словом саме такий футбол і подобається уболівальникам, що привертає увагу і тримає в напрузі з першої і до останньої хвилини. І навіть, незважаючи на рахунок, змістом гри залишилися задоволеними як переможена, так і команда переможців. «Родзинкою» ж матчу стало те, що в протистоянні з киянами «каноніри» забили свій 200-й м'яч у рамках виступів у чемпіонаті Україні.
У звітному поєдинку через травму не зміг взяти участь Дмитро Антонюк, а через перебір жовтих карток білоцерківцям нічим не міг допомогти основний центральний півзахисник Сергій Костюк. Його в цьому матчі замінив Костянтин Коваленко. В іншому ж складу «канонірів» був звичним: місце у воротах зайняв Мар'ян Марущак. Пару центральних захисників склали Олександр Лебединець та Сергій Малий. По краях оборони розташувалися Максим Стоян та Владислав Налигач. Місце опорного півзахисника традиційно зайняв Дмитро Проневич, фланги звично борознили Павло Рибковський і Вадим Гонщик. На вістрі атаки був висунутий Євген Шупік, а місце під нападаючого традиційно зайняв Дмитро Леонов.
У столичних гостей втрат серед футболістів не було. Зате втрати торкнулися тренерського штабу. Через застуду на гру з «Арсеналом» не приїхав старший тренер другої динамівської команди Андрій Гусін. І діями киян у цьому матчі керували Василь Кардаш та Сергій Шматовеленко. Вони випустили на поле своїх підопічних в такій розстановці: воротар - Артем Кичак, місце центрбеков зайняли Олег Допілка і Євген Новак. На флангах в обороні діяли Євген Макаренко і Дмитро Рижук. Місце опорного півзахисника зайняв Артем Бутенін, на місці флангових хавбеків були задіяні Віталій Гемега і Дієго Суарес. Вперед були висунуті Ігор Мединський та Володимир Коваль, під ними розташувався Євген Морозенко.
Вирішивши, у що б то не стало в останньому домашньому поєдинку цього року подарувати своїм уболівальникам перемогу, «каноніри» з перших хвилин спробували нав'язати динамівцям свій сценарій гри. І ближче до десятої хвилини зустрічі, за рахунок активних дій, як на флангах, так і в центрі поля, підопічні Ігоря Артимовича зуміли притиснути киян до своїх воріт. І незабаром «каноніри» цілком могли б відкрити рахунок, якщо б були спритнішими у штрафному майданчику суперника, проте ніхто з господарів у штовханині не зумів проштовхнути м'яч у ворота динамівців. Захист гостей запрацював на повну потужність, але нейтралізувати білоцерківську загрозу у киян не завжди виходило. І якби Євген Шупік не забарився з ударом в районі одинадцятиметрової позначки, напевно бути б голу. Зволікання дорогого коштувало форварду «Арсенала», київські захисники не дали йому можливості завдати прицільного удару. Після цього епізоду, оборонні редути гостей збоїв в першому таймі практично не давали. З власного карного майданчика кияни створили справжню фортецю, наблизитися до якої білоцерківцям було вкрай важко. А ще важче їм було наносити удари по воротах суперника. До того ж господарів підводила неточність на завершальній стадії атаки. Вадим Гонщик і Дмитро Проневич пробивали з-за меж штрафного майданчика «на силу» - мимо воріт. Можна згадати і двоходову комбінацію Рибковський - Леонов, але в цьому епізоді все вийшло навпаки: точно, але не сильно.
Кияни ж, до середини першого тайму, не просто зуміли відсунути гру від своїх воріт, але і створити три по-справжньому гольові моменти біля воріт протилежних. Та ось тільки Віталію Гемезі спочатку не вдалося точно замкнути флангову подачу Артема Бутеніна, а під завісу тайму з вигідної позиції він пробив повз ворота. Близький до успіху був і Володимир Коваль, але вийшовши сам на сам з Мар'яном Марущаком, він пробив вище цілі. На рандеву з білоцерківським голкіпером виривався й Ігор Мединський, проте Марущак, вийшовши за межі штрафного майданчика, ліквідував небезпеку.
Другий тайм, на відміну від першого, почався вже з активних дій гостей. І той же Володимир Коваль міг вивести свою команду вперед, але надійно зіграв Мар'ян Марущак. Незабаром «каноніри» також зуміли відсунути гру від своїх володінь, і весь епіцентр подій перемістився в середину поля. Програвати (як у матчі в цілому, так і в кожному окремо взятому епізоді) не хотів ніхто, тому чи не весь другий тайм супроводжувався жорсткою і непоступливою боротьбою. Лікарі обох команд вибігали на поле мало не кожні п'ять хвилин. В одному з таких епізодів гру був змушений достроково залишити Павло Рибковський, а в іншому епізоді зіткнулися Євген Морозенко та Вадим Славов: після жорсткого стику обидва футболісти продовжили матч з бинтом на голові. Морозенко, напевно, першим адаптувався до своєї пов'язки, так як атака, яку розпочав саме він, цілком могла завершитися голом. Вищевказаний випад гостей завершився кутовим ударом, після якого Євген Новак мало не переправив м'яч у ворота білоцерківців - «шкіряна сфера» пролетіла над перекладиною. Бинтова пов'язка не заважала творити і Славову. Але Володимир Постолатьєв, після його пасу, пробив поруч зі штангою. Тільки-но з'явившись на полі, героєм матчу міг стати Сергій Степанчук, проте вийшовши один на один з київським голкіпером, він із забійної позиції пробив над поперечиною.
Минуло хвилини півтори, і гольовий момент виник біля протилежних воріт: Володимир Коваль, також вийшовши на побачення з білоцерківським воротарем, намагаючись вразити дальній кут, своїм ударом всього лише струсонув штангу. Через мить, скориставшись помилкою господарів у центрі поля, Коваль знову мав можливість засмутити господарів, але пробив повз ворота.
«Арсенал» на завершальних хвилинах матчу, влаштував гостям справжній штурм, і незабаром підопічним Ігоря Артимовича посміхнулася удача. «Каноніри» на лівому фланзі заробили право на штрафний удар. «Стандарт» виконав Дмитро Проневич - м'яч потрапив у штрафний майданчик і після безлічі рикошетів опинився у Володимира Постолатьева, тому не склало особливих труднощів з близької відстані точно «розстріляти» київські ворота. Ставши Автор 200 гола «Арсеналу», Володимир міг покласти початок і третин сотні голів, але м'яч, після його чергового «пострілу», пролетів в лічених сантиметрах від штанги.
Гол: Постолатьєв (89).
