Матч цей, як уже неодноразово було сказано, відкрив нову віху в історії вітчизняного футболу - вперше поєдинок першого дивізіону був показаний по спеціалізованому каналу.
Запорізький «Металург», зігравши в попередньому турі внічию на виїзді з «Нафтовиком», горів бажанням показати себе у всій красі перед очима рідної публіки (тим більше що в грі першого кола «каноніри» обіграли запорожців на рідному стадіоні). До речі кажучи, матч в Охтирці ознаменувався міні-скандалом - один з голів запорожців не був зарахований через положення «поза грою». Відеоповтори, як то зазвичай у нас трапляється, світло на таємницю офсайду пролити не можуть, але здається, що добиває м'яч у сітку після удару Пісоцького Матяж робив це з правильної позиції. Знову-таки, П'єрлуїджі Колліна на останньому засіданні прес-клубу чітко і ясно сказав те, про що давно відомо: «Трактування повинна застосовуватися на користь атаки, вона діє вже кілька років. Згідно її, асистентам рекомендується діяти на користь атакуючої сторони. Це трактування існує давно і ніхто її не міняв ». Ну, Бог з ним...
Приїхав в Запоріжжі білоцерківський «Арсенал» не був налаштований просто так віддавати господарям три очки. Хотілося б, користуючись нагодою, відзначити, що у складі білоцерківців наявні кілька імен, багато говорять цікавиться українським футболом вболівальнику. По-перше, це, звичайно ж, голкіпер Мар'ян Марущак, колись слившій одним з найперспективніших кіперів країни. З ФК «Львів», де він починав кар'єру, Мар'ян перейшов в київське «Динамо», але, як і безліч талантів, які опинилися в стані багаторазового чемпіона країни, не зумів пробитися в першу команду і кар'єру свою, за великим рахунком, занапастив... Максим Стоян пам'ятний уболівальникам з виступу за «Борисфен» (шапки геть, хвилина мовчання!) Олександра Рябоконя, Олександр Лебединець - по «Геліосу», Вадима Гонщика та Євгена Шупика я особисто пам'ятаю по дублю київського «Арсеналу» і київським ЦСКА (знову-таки шапки геть!) відповідно... Ну, про Павла Рибковського, який пропускав поєдинок з «Металургом» через дискваліфікацію («зайву» картку він отримав в попередньому матчі, який обслуговував запорізький арбітр - і на цьому грунті також виникли певні пересуди), і говорити нема чого, я до сих пір його з «Волинню» і Кварцяним асоціюю. А Дмитро Проневич - це взагалі легенда. Людина в «Сампдорії» був, в Шотландії і Фінляндії виступав. Пам'ятається, я навіть пару раз про нього в рамках рубрики «Наші за кордоном» згадав. Давно, правда, це було.
Коротше кажучи, білоцерківський «Арсенал» - дуже й дуже цікава команда. Не дивно, що займає вона третю сходинку в турнірній таблиці першості, поступаючись тільки закоренілим фаворитам - як раз-таки «Металургу» і ужгородському "Закарпаттю". Зате випереджає «Севастополь», також декларував прагнення повернутися в еліту...
Команди вийшли на поле в найсильніших складах (виключаючи Рибковського, про якого написано вище). «Металург» міг розраховувати на всіх основних виконавців - вважаю, що підбір футболістів в розпорядженні виконуючого обов'язки головного тренера Сергія Зайцева такий, що деякі команди еліти можуть позаздрити. Кращий асистент дивізіону Жуніор, Сергій Сидорчук, Євген Пісоцький, гравці молодіжної збірної України Євген Опанасенко та Андрій Цуріков... Олексій Бєлік, зрештою, Віталій Руденко! Хочеться вірити, що «Металург» здолав певну кризу у своєму розвитку і знову готовий радувати своїх шанувальників як грою, так і результатами. Але спершу, звичайно, непогано було б в еліту повернутися.
У Запоріжжі перед матчем йшов дощ, але газон «Славутич-Арени» від нього практично не постраждав. Дивлячись на стан поля, шкодував, чесно кажучи, що на ньому не граються поєдинки вищої ліги... Але що вже тут, таке життя. Тут же відзначу, що «Арсенал» поки що змушений проводити домашні поєдинки аж ніяк не в Білій Церкві, а буквально де доведеться - якщо не в Обухові, так в Борисполі, а то і зовсім в Кончі-Заспі. Це, безумовно, не радує, але кажуть, що новий глава Федерації футболу Київської області Анатолій Присяжнюк пообіцяв докласти всіх зусиль, щоб «каноніри» виступали вдома. Дай-то Бог, як кажуть.
Давайте вже нарешті перейдемо безпосередньо до матчу. Він проходив далеко не при аншлагу, оскільки східна трибуна поки що закрита для відвідування, а на ті місця, що відкриті для глядачів, багато охочих не знайшлося (не забувайте про будній день і про дощ). Високим темпом гра не страждала. «Металург» відразу ж прибрав м'яч до своїх рук і ніг, намагаючись знайти ходи до воріт Марущака. Проявляв активність в центрі поля Жуніор, постійно напружували захисників на правому фланзі Пісоцький та Опанасенко, боровся за м'ячі Бєлік - однак користі з цього не було. Голкіпер гостей в гру не вступав, лише зрідка вводячи снаряд в гру з вільного. Про Руденка не скажеш і того. «Арсенал» вкрай рідко переходив середину поля, хоча перший кутовий у матчі подали саме гості. Словом, гра проходила в центрі поля, де відзначити хотілося б Ашрафа. Тунісець часто зустрічався з м'ячем, в зародку припиняючи спроби суперника атакувати.
Відзначити можна лише кілька моментів. На п'ятій хвилині, обігравшись з Бєліком, Штурко потужно врізав по зустрічному м'ячу - мимо створу. Після цього, зрозумівши, що «каноніри» особливо атакувати не збираються, господарі дещо видозмінили свою ігрову схему, практично весь час проводячи на половині поля суперника. Правда, в середині тайму це ледь не гукнулося запорожцям - «Арсенал» організував миттєвий контрвипад і лише прапорець, піднятий боковим, припинив цю перспективну атаку. Офсайд, до речі, виглядав не стовідсотковим. Взагалі, в захисті «Металург» виглядав не особливо впевнено. Руденко ніяк не міг знайти з партнерами спільну мову: то в елементарній ситуації кутовий вони собі привезуть, то на верховий м'яч разом підуть... Втім, особливої небезпеки в згаданих моментах не було. У «Металурга» ж був ще один момент: після подачі зі штрафного від Жуніора на дальній штанзі хтось з гравців господарів (підозрюю, що Бєлік) міг спокійно бити по воротах, але вважав за краще зробити знижку, на яку ніхто не відгукнувся. Навіс був все з того ж дуже активного правого флангу запорожців, а от ліва брівка, де знаходився Штурко, залишалася абсолютно безідейної. Та й в цілому у команди Зайцева дуже багато було помилок в передачах - особливо в тих, які прийнято називати «останніми» і «передостанніми».
На 35-й хвилині біля воріт Марущака виник перший по-справжньому гольовий момент. Жуніор прекрасною передачею з глибини вивів за місцем правого інсайда Сидорчука, той перебував під гострим кутом, але примудрився завдати сильного удару. У ворота він не потрапив... І все ж до перерви зберегти свої ворота сухими «Арсеналу» не вдалося. Та й взагалі остання п'ятихвилинка вийшла багатою на події! Спершу забив Цуріков, причому забив курйозно. Довжелезна передача центрального захисника Андрія Нестерова зі своєї половини поля була направлена Бєліку, який традиційно штовхався зі Стояном поблизу штрафної. Раптово незрозуміло навіщо з воріт вибіг Марущак, втрутившись у цю боротьбу. Як відомо, «двоє б'ються - третій не лізь». Ось і в даній ситуації голкіпер схибив, відлетівши від Бєліка і Стояна, як трісочка. Ворота залишилися порожніми, а на м'яч набіг Цуріков і вразив рамку. Очманілий «Арсенал» - адже непогано ж грали в захисті, досить організовано, а тут раптом така витівка від свого ж воротаря! - Відразу ж пропустив і другий гол. Сидорчук відмінним пасом низом по центру вивів на удар баражували на грані офсайду Пісоцького. Тому навіть не довелося підробляти сферу - набіг за спин захисників і катнув повз воротаря.
2:0 - рахунок виглядав цілком по грі (нехай перший гол і виник з нічого) і здавалося, що інтрига в матчі вичерпана. Однак слід віддати належне гостям! У залишився до перерви час вони заробили рідкісний кутовий і примудрилися вичавити з нього максимум. Навіс на лінію воротарського від Стояна став цілковитим шоком для центральних захисників, яких легко зім'яв габаритний нападаючий Постолатьєв. Руденко залишився у воротах і лише спостерігав, як після удару головою м'яч влітає у сітку. Знову зазначу проблеми із захистом у «Металурга»: не випадково команда хоч і займає друге місце, але пропустила при цьому більше, ніж лідер дивізіону «Говерла-Закарпаття», більше, ніж «Севастополь», що йде четвертим, і вже більше, ніж «Буковина», яка взагалі шоста.
У перерві Ігор Артимович змінив в півзахисті Степанчука на Чорномаза, а Сергій Зайцев замін робити не став. «Металург» продовжив активно діяти на чужій половині поля - практично відразу після відновлення гри гострий простріл справа вдався Пісоцький, але партнерам м'яч не дістався. «Арсенал» відповів черговим кутовим, після подачі якого верх виграв центральний захисник гостей Лебединець. Нанести точний удар йому не вдалося, проте констатую: навіси в штрафну, схоже, є ахіллесовою п'ятою команди Зайцева... Гості у другій половині зустрічі також заграли активніше попереду, змусивши Руденко співтовариші думати про оборону серйозніше, ніж до перерви. Голкіпер «Металурга», наприклад, відловив м'яч, що летів у ворота після удару зі штрафного від Проневич.
Гра, таким чином, пішла швидше, «гойдалкових». Глядачі могли побачити і дальні удари, і спроби розіграти м'яч "до вірного" - а на 60-й хвилині побачили і четвертий гол у матчі. Його забив Бєлік, асистував якому Жуніор. І зробив бразилець це, між іншим, навісом з лівого флангу! Примітно, що буквально за хвилину до цього лівий крайній Штурко традиційно, як для цього матчу, Запуль м'яч зі своєї позиції казна-куди - а от варто було за справу взятися Жуніор, як пішов профіт. Плеймейкер запорожців, стоячи на місці, уделал Стояна і як рукою накинув м'яч на голову Бєліку, що вразив рамку з лінії воротарської.
«Арсенал» продовжив свої походи вперед - йому більше нічого не залишалося. Руденко відловив парочку дальніх ударів, та й захисники не дрімали, нейтралізуючи простріли з флангів. На 73-й хвилині гостям взагалі вдалася красива атака правим краєм з наступним переведенням м'яча в центр, але ударом Постолатьева вона так і не завершилася - Матеус підметушився і обезмячіл нападника. Потім захист «металургів» і зовсім сплохував, спершу дозволивши рейд своїм лівим краєм (що в захисті, що в атаці ця позиція була найслабшою), а потім залишивши без уваги Проневич, який прийняв м'яч на лінії штрафної. Футболіст, багато пограв за кордоном, недозволено довго обробляв м'яч... «Металург» в цей час огризнувся хіба що щільним пострілом Сидорчука за меж штрафної, з яким Марущак впорався не без праці. Щоб освіжити атаку, Сергій Зайцев змінив Сидорчука на Матяж, одного з кращих бомбардирів дивізіону. Це дало нам жваву кінцівку зустрічі. На 80-й хвилині Марущак вступив в гру після щільного удару Штурко, а послідувала контратаку гостей завершував Чорномаз. Його спроба закрутити м'яч у дальній кут закінчилася провалом.
Мав шанс відзначитися голом і Бєлік. Комбінація, відразу ж нагадала мені історичний гол Реброва-Шевченко у ворота «Реала» (винос від воріт - знижка головою - вихід один на один з воротарем), закінчилася тим, що Олексій виявився віч-на-віч з Марущаком, але не зумів переграти того . І все ж і «Металург» і Бєлік домоглися-таки свого - нападаючий, опинившись на місці лівого вінгера, вирізав пас в центр штрафної, а там ніхто не тримав Опанасенко. На цьому господарі не зупинилися. Тільки-но на полі з'явилися Ян Ковалевський і сербський дебютант Мілош Йокіч, 24-річний півзахисник, як перший з них відзначився голом. Юний нападаючий замкнув на розі воротарської ювелірний навіс.
Рахунок 5:1 не став підсумковим. У компенсований час, як то сталося і в першому таймі, «Арсенал» забив. Лебединець домігся свого, замкнувши навіс зі штрафного на дальній штанзі. Чимось схожі два останні голи вийшли.
Резюмуючи матч, можна сказати наступне. Атакуючий потенціал «Металурга» (команда впевнено лідирує в дивізіоні за показником «забиті м'ячі») в черговий раз дозволив колективу добути перемогу і реваншуватися перед своїми шанувальниками за нічию в Охтирці. Ще б у захисті порядок навести... Ну а «Арсенал» сподобався в першому таймі досить надійною обороною, 40 хвилин стримує натиск господарів. Після перерви все змінилося з точністю до навпаки: попереду команда з Білої Церкви виглядала симпатично, а в захисті - не дуже. В результаті, зазнавши поразки, колектив Артимовича разом з трьома очками втратив і третє місце в турнірній таблиці. Ну а запорожці продовжують погоню за ужгородцями...
"mars" я с тобою прав. но ето не повод так проигрувать!!!!!!Если Арсенал будет играть с Буковиной дома нада пойти и подержать команду после такова матча!!!!!!!!!!!!
При чем тут слив игры,сыграли бы 2-0 и все ,а не 5-2,как Запорожье готовилось и как мы всю зиму в Белой и в марте на 2 недели в Крым,и не надо писать про выход в ПЛ у Горобца таких возможностей нет,тут даже Трудовые довести до уровня нормальные деньги-освещение ,подогрев и т.д.Для нынешних игроков это предел и выше головы не прыгнешь,а возможности по селекции.Надо всегда быть реалистами.
не зважаючи на рахунок матч був цікавий до самого завершення, нас підвела реалізація... Ми мали у 2 таймі 3 100% моменти... Арсенал показав непогану гру і якби не перший гол, не перша помилка голкіпера, матч міг би скінчитися з іншим рахунком.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
Голи: Цуріков 40, Пісоцький 44, Бєлік 60, Опанасенко 85, Ковалевський 89 - Постолатьєв 45, Лебединець 90 +1
