Після трьох стартових ігор звітного чемпіонату білоцерківські уболівальники зітхнули з деяким полегшенням. Ще б пак! Адже нинішній календар в дебюті першості підготував «канонірам» в суперники команди, які в цьому сезоні ставлять перед собою максимальні завдання. Одні імена чого тільки варті - «Кримтеплиця», ФК «Севастополь», ПФК «Олександрія»... Але підопічні Ігоря Артимовича з честю вийшли з настільки важкої ситуації, взявши в іграх з цими суперниками чотири очки. Тому зустріч із донецьким «Олімпіком» багато шанувальників «Арсеналу» чекали з деякою часткою побоювання. Мовляв, в матчах, де можна було грати і другим номером, «каноніри» з блиском впоралися з поставленим завданням. А от у поєдинках з командами не з топ-групи, де потрібно грати першим номером, а не діяти від оборони, білоцерківці нерідко потрапляли в халепу. Згадати, хоча б, домашні матчі минулого чемпіонату з бурштинським «Енергетиком» і охтирським «Нафтовиком». Коли з гри «каноніри» повністю перегравали опонента, але в кінцевому результаті перемогу здобував суперник.
Проте вже стартові хвилини звітного поєдинку заспокоїли найбільш песимістично налаштованих білоцерківських вболівальників. Їх улюбленці показали, що вони вміють красиво грати не тільки від оборони і що їх атакуючий потенціал (і це при тому, що один з лідерів білоцерківського нападу Володимир Постолатьєв до цих пір знаходиться на лікарняному, а новий форвард Олег Шептицький відбував дискваліфікацію) досить потужний. Переважну частину всього ігрового часу «каноніри» провели в атаці, намагаючись кожен з випадів завершити ударом по воротах. У виконанні «Арсеналу» глядачі побачили атаки на будь-який смак. Хочете флангами? Будь ласка! Центром поля? Та не питання! Атакувати за допомогою довгих передач? Без проблем! За допомогою короткого пасу? Та й це у нас також непогано виходить!..
Словом саме такий футбол і подобається всім уболівальникам без винятку: швидкий, динамічний, комбінаційний. Єдине, дещо зіпсувало загальне враження про гру (ох, яку ж оскомину набила ця тема) суддівство. У загальному та цілому суддівська бригада (арбітр Дмитро Бондаренко, асистенти - Дмитро Попельницький і Володимир Шлончак) відпрацювала непогано. Але ось деякі епізоди матчу й їх подальші суддівські трактування вимагають більш ретельного аналізу. Хоча про все по порядку.
Стартовий склад білоцерківців, в порівнянні з попереднім матчем в Олександрії, зазнав лише однієї зміни. Замість Сергія Степанчука вийшов Вадим Гонщик. В іншому ж все як і раніше. Місце у воротах зайняв Мар'ян Марущак. Пару центрбеків традиційно склали Олександр Лебединець та Сергій Малий, місце правого захисника зайняв Дмитро Антонюк, за лівий фланг оборони відповідав Віталій Романюк. В опорній зоні діяли Дмитро Проневич та Михайло Дячук-Ставицький. На правому фланзі півзахисту розташувався Павло Рибковський, на лівому Вадим Гонщик. Місце центрфорварда зайняв Сергій Алексанов, під нападаючим традиційно грав Дмирий Леонов.
У донеччан перед грою з «канонірами» були значні кадрові проблеми. Зокрема, через травми в Білу Церкву не зміг приїхати досвідчений нападник Руслан Левіга. Варто також відзначити, що серед запасних у «Олімпіка» числилося всього лише чотири людини. Так що на поле білоцерківського стадіону вийшли наступні донецькі гравці. Воротар - Дмитро Жданков. Центральні захисники - Дмитро Гришко та Віталій Полянський. На лівому фланзі оборони розташувався Павло Іванов, на правому - Олексій Зміївський. За опорну зону відповідали Валерій Лебідь і Владислав Огиря. Лівий фланг борознив Олександр Волков, правий - Роман Санжар. Вперед був висунутий досвідчений Сергій Грибанов, під ним грав нігерійський легіонер Іса Шериф.
Початок поєдинку для «Арсеналу» видався з розряду «краще і не придумаєш». Вже перша атака «канонірів» стала результативною. Після діагонального пасу з правого флангу Михайло Дячук-Ставицький, скориставшись плутаниною в захисних порядках донецької команди, сильним ударом низом відкрив рахунок своїм голам у новій для себе команді. Через кілька хвилин він і зовсім міг стати автором «дубля», однак цього разу Жданков витягнув м'яч з правого верхнього кута воріт. «Олімпік», трохи відійшовши від стартового нокдауну, спробував відсунути гру від своїх воріт, але зловивших кураж білоцерківських футболістів було вже не зупинити. Особливо багато проблем донецькому захисту доставляв Дмитро Леонов. Він встигав усюди: видавав відмінні паси партнерам і сам неодноразово небезпечно загрожував воротам суперника. Та ось тільки на завершальній стадії атаки Дмитру трохи не щастило - м'яч після його ударів летів то щільно зі штангою, то з поперечиною, то надійно на останньому рубежі грав воротар гостей. Хороший був у ролі «піднощика снарядів» і Вадим Гонщик. Саме він зі своєї половини поля як на блюдечку виклав м'яч під удар Павлу Рибковському. Білоцерківський хавбек обіграв кинувшогося на нього воротаря, а ось точно пробити вже не зміг. Та й у самого Гонщика в першому таймі було декілька непоганих моментів для взяття воріт, але в першому випадку (після пасу того ж Леонова) він не зміг дотягнутися до м'яча, а в другому хоч дотягнувся і таки пробив, але м'яч пролетів повз ціль.
А хвилині на 35-й трапився епізод, який і дав привід поговорити про суддівство. Атакуючи лівим флангом, Дячук-Ставицький з дальньої дистанції «вистрілив» по воротах, донецький голкіпер хоч і зреагував на удар, але м'яч зафіксувати не зумів і просто його вибив. Першим на добиванні був Сергій Алексанов, якому не склало великих труднощів переправити «шкіряну сферу» у ворота. Гол? Всім білоцерківським вболівальникам хотілося б, проте боковий арбітр підняв вгору прапорець, сигналізуючи про офсайд.
Після гри автор цих рядків в компанії з головним тренером «Арсеналу» Ігорем Артимовичем та інспектором поєдинку Михайлом Овчаровим детально переглянув відеоповтор цього епізоду. І я можу сміливо стверджувати, що в момент удару Дячука-Ставицького, Алексанов знаходився на одній лінії з донецьким захисником. Так звідки ж тут положення поза грою? Але й це ще не все. У другому таймі, після класного пасу Гонщика, Леонов вибігав один на один зі Жданковим. І бути б, напевно, голу, якщо б один із донецьких захисників не штовхнув білоцерківця у власній штрафній в спину, в результаті чого Леонов опинився на землі. Пенальті? Звичайно ж! Та ось тільки арбітр матчу був іншої думки. Цікаво, чому?..
Повертаючись безпосередньо до гри, варто відзначити, що «Олімпік» зміг створити першу гостроту біля воріт господарів лише тільки під завісу першого тайму. Спочатку на рандеву з Марущаком виривався нігерійський легіонер Іса Шериф, але білоцерківський капітан Олександр Лебединець зміг блокувати його удар і перевести м'яч на кутовий. Його подача для господарів цілком могла завершитися плачевно - але м'яч після удару Олександра Волкова лише тільки ковзнув по поперечині.
У другому таймі гості діяли вже більш впевнено. «Олімпік» став більше часу проводити в атаці, та ось тільки з останнім ударом у підопічних Ігоря Петрова якось не складалося. Всі їх «вистріли» були або «холостими» і йшли далеко в «молоко», або ставали легкою здобиччю білоцерківського воротаря Мар'яна Марущака. Виняток становить лише удар з гострого кута Сергія Грибанова. У цьому епізоді «канонірам» відверто пощастило - м'яч пройшов у лічених сантиметрах від штанги.
«Постріли» білоцерківців у першій половині другого тайму хоч були і неточними, але куди більш осмисленими та небезпечними. Дячук-Ставицький, Леонов, Рибковський, Гонщик - ось далеко не повний список тих гравців «Арсеналу», які цілком могли вписати своє ім'я в протокол матчу як автор забитого м'яча. Прекрасний шанс подвоїти рахунок був і в Алексанова: після удару Леонова, Жданков знову відбив м'яч перед собою, нападник «Арсеналу» явно не очікував від опонента такого подарунку й, напевно, просто розгубився, не зумівши пробити, перебуваючи в метрах трьох від воріт «Олімпіка». А ось Дмитро Леонов таки зумів домогтися бажаного результату. Наблизившись до воріт суперника, він катнув м'яч в сторону від вискочившого на нього Жданкова - «шкіряна сфера» елегантно закотилася лівий нижній кут.
Не зупиняючись на досягнутому, господарі і далі продовжували штурмувати ворота донеччан. Непоганий шанс забити третій гол були у двох білоцерківських «опорників» - Проневича та Дячука-Ставицького. Але обидва рази класно зіграв донецький голкіпер. Однак відсутність третього гола не сильно засмутила білоцерківських вболівальників. Перемога з перевагою і в два м'ячі їх цілком задовольнила. Перемога на класі. Закономірна перемога...
Голи: Дячук-Ставицький 2, Леонов 61
