Головна » 2012 » Август » 15 » Ігор Артимович: "Мовчати, дивлячись на витівки суддів, сил вже більше немає"
23:49
Ігор Артимович: "Мовчати, дивлячись на витівки суддів, сил вже більше немає"
Можна по-різному оцінювати старт білоцерківського «Арсеналу» в звітній першості. З одного боку, дивлячись на досить хорошу гру команди, нинішнє восьме місце «канонірів» не відповідає ні їх ігровому потенціалу, ні підбору футболістів, зібраних на сьогоднішній день в «Арсеналі». Але з іншого боку не варто забувати і про те, з ким довелося грати підопічним Ігоря Артимовича в стартових матчах. Одні імена чого тільки варті - «Кримтеплиця», ФК «Севастополь», ПФК «Олександрія»...
- Такого важкого старту чемпіонату у нас ще не було, - бере слово головний тренер «Арсеналу» Ігор Артимович. - Адже волею календаря нам довелося проводити матчі з командами, які в цьому сезоні ставлять перед собою максимальні завдання. І я дуже вдячний своїм гравцям, що в поєдинках з такими суперниками ми зуміли вичавити свій максимум і взяти чотири очки. Хоча різного роду проблем у нас вистачає і нам ще багато над чим треба добряче попрацювати.
- Ігоре Климентійовичу, не може не звертати уваги кількість червоних карток, отриманих вашими підопічними.
- Згоден, три видалення в п'яти матчах це забагато. Але далеко не всі червоні картки для наших гравців були обґрунтованими. Зокрема, Павлу Рибковському, в грі з «Кримтеплицею», на початку другого тайму була показана друга жовта картка. Але там важко щось оскаржувати. Обидва попередження були винесені справедливо. А ось за що в тому ж поєдинку в кінці першого тайму була показана червона картка Олегу Шептицькому, я до сих пір не можу зрозуміти. Там була взаємно гостра боротьба, але нашого гравця видалили відразу, опонент же відбувся всього лише «гірчичником». Дії Віталія Романюка, що спричинили його видалення в матчі з «Авангардом», я не виправдовую. Але тут треба детально розібратися, що в тому епізоді змусило нашого захисника зіграти подібним чином.
- Про це давайте поговоримо трохи пізніше. Нині ж хотілося, щоб кожен з п'яти стартових поєдинків ви прокоментували окремо...
- Спогади про кожен із цих матчів ще свіжі в пам'яті. Деякі ігри стали для нас більш вдалими, деякі нам не вдалися. Але були й такі поєдинки, про які хочеться, як про страшний сон, скоріше забути.
До невдалих поєдинків я б відніс гру першого туру, в якій ми на виїзді зустрічалися з «Кримтеплицею». Там, як мінімум, повинні були грати внічию, але в результаті ми не зуміли взяти жодного очка. Погодьтеся, досить складно протистояти потужному супернику граючи весь другий тайм удев'ятьох. Але й у такій ситуації у нас було кілька можливостей, щоб зрівняти рахунок і відвезти з Молодіжного нічию.
Домашні матчі з ПФК «Севастополь» і донецьким «Олімпіком» стали для нас вдалими не тільки тому, що в них ми здобули перемогу. У цих зустрічах мої підопічні продемонстрували ту гру, яку я від них вимагаю: швидку, атакуючу, комбінаційну. Те ж саме стосується і виїзного матчу в Олександрії, коли нам вдалося добути нічию.
А ось про останній матч в Краматорську я і зовсім не хочу згадувати. І справа навіть не в тому, що ми програли. Питання тут треба ставити таким чином: а що насправді стало причиною нашої поразки.
- Цікаво було б дізнатися, і що насправді стало причиною поразки «Арсеналу»?
- Перш ніж відповісти, хотілося б сказати кілька теплих слів про суперника. Нині в Краматорську створено хороший, боєздатний колектив. Я жодним чином не хочу применшувати їх ігрові якості, але якби не втручання суддів, в матчі з «Авангардом» ми б святкували перемогу. Судіть самі: на 19-й хвилині удар з дальньої дистанції по воротах суперника завдає Дячук-Ставицький, першим на добиванні виявився Рибковський і прицільним ударом в дальній кут відкриває рахунок у матчі. Однак боковий суддя підняв вгору прапорець, сигналізуючи про офсайд. Я мало не сотню раз переглянув той епізод і можу з упевненістю сказати: гравець суперника, під час удару Дячука-Ставицького, знаходився ближче до своїх воріт, ніж Рибковський. Ну і яке ж тут положення поза грою?
Під завісу зустрічі, коли рахунок вже був рівним, у наші ворота призначили дуже спірне пенальті. Атакуючи правим флангом гравець «Авангарду» навісив у нашу штрафну площадку і один з краматорських футболістів, перебуваючи поруч з нашим захисником Сергієм Малим, звалився на газон, за що рефері відразу ж вказав на одинадцятиметрову позначку. Я навіть збився з рахунку, скільки разів я переглядав відеоповтор того епізоду. І також готовий стверджувати, що в тому ігровому моменті порушення правил не було. На повторі чітко видно, наш гравець навіть не торкався суперника. За що ж нам тоді поставили пенальті, якого і близько не було?
Однак і це ще не все. На другій додатковій хвилині з поля був видалений ще наш один захисник Віталій Романюк. Безперечно, правила, він порушив, за що заслужено отримав червону картку. Але хвилиною раніше грубо правила порушили на самому Романюку та свисток рефері зберіг гробову тишу. Ось наш гравець і не впорався з нервами. Я його, звичайно ж, не виправдовую, але у мене самого зашкалювали емоції від такого упередженого суддівства. Я б навіть сказав суддівського свавілля.
- Звинувачення досить серйозні...
- Мені, як і всім працівникам і футболістам «Арсеналу», вже набридло мовчати. Багато хто любить говорити про популяризацію та розвиток футболу. Але в той же час, руками окремо взятих арбітрів, зводиться внівець уся робота, що ведеться в команді. Щоб не бути голослівним, я на наступний день після матчу, коли емоції трохи вщухли, детально переглянув відеозапис гри і окремо виписав одинадцять ігрових моментів (два з них вплинули на підсумок поєдинку), в яких явно проглядається упередженість арбітра по відношенню до «Арсеналу». Ми, звичайно ж, направимо протест у відповідні органи, та це вже ніяк не вплине на кінцевий результат.
Мені ж просто цікаво: а яку оцінку отримав арбітр від інспектора матчу за цей поєдинок?
- Ігоре Климентійовичу, а хто обслуговував цей матч?
- Івано-франківський арбітр Олексій Лаврів.
- Здається, ви вже не вперше маєте претензії до роботи цього арбітра?
- Так. Кілька років тому він обслуговував наш виїзний поєдинок проти ужгородського «Закарпаття» й при нічийному рахунку не поставив у ворота суперника найчистіший пенальті.
- Подаючи протест, на що розраховуєте?
- Навіть і не знаю що сказати, підсумок матчу все одно залишиться незмінним. Адже протести на не зарахований гол, ні на пенальті, не подаються. На жаль... Але як я вже сказав, мовчати, дивлячись на те, що витворяють судді, сил вже більше немає.
- Я так розумію, що ви маєте на увазі не тільки арбітраж цього матчу, а й деякі епізоди останнього домашнього поєдинку «Арсеналу» з донецьким «Олімпіком»?
- Ви правильно розумієте. Тоді нам також не зарахували чистий гол, забитий Алексановим. Дячук-Ставицький пробив по воротах, голкіпер суперника відбив м'яч перед собою, а Алексанов, першим встиг на добивання і переправив м'яч у ворота. Але гол зарахований не був. Боковий арбітр зафіксував офсайд. Але поза грою там не було і близько. Так що мені тепер робити? Говорити гравцям, щоб вони не йшли в штрафний майданчик суперника на добивання?
- Ігор Климентійович, давайте закриємо тему суддівства і поговоримо про новачків «Арсеналу».
- Усі четверо гравців, яких ми підписали під час нинішнього літнього міжсезоння, припали, як то кажуть, нам до двору. Віталій Романюк та Михайло Дячук-Ставицький - стали гравцями основного складу. Олег Шептицький через вилучення у матчі першого туру та наступну за нею триматчеву дискваліфікацію ще не встиг повністю проявити себе. Але я більш ніж впевнений, що вже в найближчих матчах він доведе, що ми не даремно підписали з ним контракт. Те ж стосується й Андрія Кікотя. Поки що, він виходить на заміну, але місце в «основі» команди відкрито для всіх. Старанно працюй на тренуваннях і доводь, що місця в стартовому складі гідний саме ти.
- Не можу не запитати про майбутнє кубковому поєдинку проти столичної «Оболоні».
- Думати про нього ще рано, адже нам 18 серпня належить ще провести непросту гру чемпіонату з ФК «Суми».
- Я трохи про інше. Наскільки матч з киянами буде принциповим особисто для вас?
- Той факт, що я там працював, ще не робить поєдинок принциповим. Цей матч, рядовим, для нас, звичайно ж, не буде. Як і в будь-якій грі чемпіонату, на кубковий поєдинок ми ставимо лише одну мету - перемога. І хоча особливих завдань на розіграш Кубка України у нас не стоїть, ми хочемо обов'язково пройти цей етап, щоб до Білої Церкви в наступному раунді кубкового розіграшу приїхав представник елітного дивізіону. Ми хочемо подарувати нашим уболівальникам справжнє свято великого футболу...
P. S. Мій колега спробував зв'язатися з Комітетом арбітрів, щоб дізнатися яку оцінку отримав за матч «Авангард» - «Арсенал» івано-франківський арбітр Олексій Лаврів. Але його оцінка так і залишилася таємницею за сімома печатками. Інформація ж конфіденційна та розголошенню не підлягає...
Можна по-різному оцінювати старт білоцерківського «Арсеналу» в звітній першості. З одного боку, дивлячись на досить хорошу гру команди, нинішнє восьме місце «канонірів» не відповідає ні їх ігровому потенціалу, ні підбору футболістів, зібраних на сьогоднішній день в «Арсеналі». Але з іншого боку не варто забувати і про те, з ким довелося грати підопічним Ігоря Артимовича в стартових матчах. Одні імена чого тільки варті - «Кримтеплиця», ФК «Севастополь», ПФК «Олександрія»...
