Вторник, 22.08.2017, 16:10

 
Меню сайту

Партнер сайту

Календар
«  Январь 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Статистика
Анализ веб сайтов
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Головна » 2011 » Январь » 20 » Набридлива стабільність?
14:06
Набридлива стабільність?
Підсумки осінньої частини сезону в першій лізі.
Білоцерківський «Арсенал», буквально вигризши собі місце у першій лізі (всі пам'ятають той драматичний матч проти ФК «Полтава»?), відразу ж дав зрозуміти, що прийшов не на один день. У дебютній для себе першості серед колективів другого за рангом дивізіону команда з перших турів зарекомендувала себе міцним середняком. Спілкуючись із представниками клубу впродовж того сезону, частенько доводилося чути, що, підсиливши склад шляхом усунення з нього гравців, які так і не змогли психологічно перерости рівень другої ліги, та додавши кількох сильних (як для першого дивізіону, звісно) виконавців, команда зможе претендувати й на вищі позиції. Щоправда, мови про елітний дивізіон не було - президент нині вкладає гроші в інші довгострокові проекти, зокрема побудову нової сучасної бази, А тому напередодні старту сезону 2010/2011 всі фахівці, з якими довелося поспілкуватися, записували «гармашів» до очевидних середняків.

Трансфери

Отож, чистка обіцяла бути серйозною, такою вона й стала. Команду залишили не основні захисники: Артур Гриценко (нині захищає кольори команди з міста Берегове «Берегвійдек», що грає на першість Закарпатської області); вихованець львівських «Карпат» Любомир Іванський (нині десь у Польщі) та Василь Шегда («Геліос»). Те ж стосується й середньої лінії. Важко назвати Юрія Войтовича стовідсотковим гравцем основи, але він зіграв майже в усіх матчах команди (десь виходячи на заміну, а десь сідаючи на лаву). Цей центральний півоборонець поїхав до ФК «Суми», що веде боротьбу за вихід до першої ліги. По-справжньому розкрився у ФК «Львів» ще один колишній гравець білоцерківців Антон Крамар. На його рахунку вже шість м'ячів цього сезону. В «Арсеналі» він був запасним. Такий самий статус мали й Анатолій Ворона та Андрій Герасименко, які, зрештою, підсилили аутсайдерів першої ліги — калінінський «Фенікс-Іллічівець» та іванофранківське «Прикарпаття».

Та найважчих втрат зазнала лінія нападу, яку залишили Андрій Коваль та Костянтин Деревльов. Ці двоє забили 13 м'ячів своєї команди і напередодні сезону перейшли до охтирського «Нафтовика». Цікаво, що коли Артимовича попросили прокоментувати відхід цих двох гравців, він зазначив: «Деревльов і Коваль — дуже хороші гравці. З приводу Коваля скажу так: на зимових зборах я навіть не знав, що йому підказувати — він усе вміє! Але бажання у нього є далеко не завжди. Скільки я його просив, благав... Напевно, для нього самого буде краще опинитися в іншій команді, змінити обстановку, хоча нам, звичайно ж, бракуватиме такого футболіста. Із приводу Деревльова я не хотів би поглиблюватися, скажу тільки, що у нього були проблеми з режимом».

Утім, придбання перевершили всі сподівання. Із дубля луганської «Зорі» перейшли півоборонець Владислав Огиря та захисник Сергій Малий (обидва — 1990 р.н.). Зі стану аутсайдера першої ліги іванофранківського «Прикарпаття» приїхали двоє дуже досвідчених гравців: вихованець київського «Динамо» з досвідом виступів у прем'єр-лізі («Ворскла», «Зоря»), нападник Дмитро Бровкін та колишній капітан харківського «Геліоса», захисник Олександр Лебединець.

Та, звісно, головний акцент робився на підсилення атаки. З бурштинського «Енергетика» прийшли Ігор Швець (теж свого часу грав у прем'єр-лізі за «Ворсклу») та Дмитро Гордієнко, який минулого сезону відзначився п'ять разів за бурштинців. У кіровоградській «Зірці» взяли Андрія Драголюка, котрий в другому колі минулого чемпіонату забив три м'ячі (уперше відіграв за «Буковину»). Головний тренер команди Ігор Артимович, цілком правильно зауваживши, що другий сезон у першій лізі буде значно важчий, ніж перший, купував гравців, у першу чергу, досвідчених. Останнім штрихом тут стало придбання Максима Стояна та Станіслава Гудзикевича. Першого ви й так усі пам'ятаєте, передовсім, по бориспільському «Борисфену», а ось другий був ще кілька років тому одним із лідерів ПФК «Севастополь», але, перейшовши до маріупольського «Іллічівця», загубився.

Процес

Якщо минулий чемпіонат білоцерківці розпочали з двох перемог поспіль, то цей навпаки — з двох поразок. Команда грала дуже розбалансовано, відчувалася незіграність футболістів (передовсім це стосується лінії захисту, яка складалася лише з новачків), та й попереду клеїлося далеко не все. Та не тільки поганою грою можна пояснити стартові невдачі «Арсеналу». Ще один чинник — важкий календар. У перших п'яти турах підопічним Ігоря Артимовича довелося зустрітися відразу з трьома потенційними фаворитами змагань: і ФК «Львів», і ужгородське «Закарпаття» відразу ж задекларували мету — боротися за вихід до прем'єр-ліги, алчевська «Сталь», навіть граючи постійно без грошей, має свій стиль та потужність достатню, аби постійно перебувати у першій п'ятірці. Цим командам «Арсенал» програв закономірно й, чого гріха таїти, очікувано. А тому єдиним його невдалим матчем у перших п'яти турах чемпіонату можна вважати лише стартову домашню поразку від армянського «Титана». У кіровоградської ж «Зірки» підопічні Артимовича виграли досить легко. Саме тому говорити, що команда провалила старт, мабуть, не варто.

Набагато показовішим мав стати наступний відрізок чемпіонату, впродовж якого «Арсенал» мав схрестити зброю з командами свого рівня. Тривав він з шостого по 12 тур, а підсумки його виявилися такими: з шостого по дев'ятий тури команда здобула чотири перемоги, а потім зазнала трьох поразок, що вкотре засвідчило: «гармаші» — типовий середняк першої ліги.

Подальші події лише підтвердили цей факт — «Арсенал» дуже добре налаштовувався на лідерів чемпіонату (ПФК «Олександрія» — 1:1, ФК «Львів» — 1:0, «Кримтеплиця» — 0:0), але не дуже вдало грав із аутсайдерами (ледве вирвав перемогу вдома над «Прикарпаттям», а в останньому турі внаслідок слабкої гри поступився кіровоградській «Зірці»).

Гравці

У воротах першу частину чемпіонату відстояв вихованець львівських «Карпат» Назар Литвин, але після того, як у матчі з «Динамо-2» він двічі помилився, що призвело до забитих м'ячів у його ворота, Артимович посадив кіпера на лаву запасних, випустивши в наступному матчі Кирила Суслова. Зрештою, молодший брат легендарного Олега Суслова в своїх десяти матчах пропустив 13 м'ячів, а Назар Литвин зупинився на цифрі 14.

Захист, мабуть, — найстабільніша з кадрової точки зору ланка команди. Праворуч усі 20 матчів відіграв Максим Стоян, центр захисту склали досвідчений Олександр Лебединець та молодий Сергій Малий. Найнестабільнішою серед стабільних була позиція лівого захисника: спочатку її закривав Юрій Степанюк, потім Вадим Гонщик і лише з появою у команді Станіслава Гудзикевича вона набула чіткіших обрисів.

Якщо говорити про тактичну побудову «Арсеналу», то, за винятком кількох матчів, коли Артимович використовував схему 4-2-3-1, вона мала традиційний вигляд — з одним опорним, двома фланговими півоборонцями та одним плеймейкером. Роль опорного виконував Костянтин Коваленко, якого свого часу забракував Максимов у «Оболоні», і Кость ось уже два роки — гравець основного складу «Арсеналу». Роль центрального атакувального півоборонця переважно виконував молодий Владислав Огиря. На флангах діяли Вадим Гонщик та Євген Кармаліта. На позиції центрального захисника або опорного півоборонця виходив Олексій Кривошеєв. Джокером номер один можна вважати Андрія Драголюка, який десять разів виходив у стартовому складі, причому на тій позиції, де були проблеми (здебільшого спрямованій на атаку), і ще вісім разів з'являвся на заміну. Щоправда, користі ці виходи команді так і не принесли. Не дивно, що серед тих гравців, від яких Ігор Артимович відмовився після закінчення першої частини чемпіонату, був і Андрій Драголюк. Ще одним став Ігор Швець, який гравцем основи так і не став, забивши лише один м'яч. Третім гравцем, який залишив «Арсенал», став нападник Роман Піцур — і це справжня втрата для команди, адже лінія нападу «гармашів» і без того доволі слабенька, а тут таке!

Оцінюючи своїх нападників, Ігор Артимович зазначив, що жодним він сповна не задоволений. Та що там слова! Ось вам факти — найкращим бомбардиром команди став центральний захисник, новачок команди 20-річний Сергій Малий з п'ятьма забитими м'ячами.

Щодо тих, хто своєю грою справив позитивне враження, то, в першу чергу, це двоє молодих новачків команди — Владислав Огиря та Сергій Малий. Останній після свого переможного дубля дав дуже цікаве інтерв'ю одному з луганських спортивних сайтів, де на запитання, чому йому не дали шансу в луганській «Зорі», відповів, що луганська команда слугує нині для обкатки молодняка донецького «Шахтаря» у прем'єр-лізі, а на місцевих вихованців там особливої уваги не звертають. І скажіть, що це неправда!

Якщо не брати до уваги гру в захисті, то непогано долучався до атак ще один центрбек — Олександр Лебединець. Хоча повторюся: це якщо заплющити очі на виконання безпосередніх обов'язків. Те ж стосується й Станіслава Гудзикевича, котрого ми частіше бачили біля воріт суперника, ніж біля своїх.

Свій звичний рівень продемонстрував Вадим Гонщик, який, виправдовуючи своє прізвище, гасав своїм правим флангом безупинно. Недаремно серед тих, кого вболівальники лаяли найчастіше, Вадима не було. Більшого особисто я очікував від Євгена Кармаліти, адже цей лівий хавбек свого часу вважався найкращим у першій лізі на своїй позиції, але майже річне поневіряння в київській «Оболоні» далося взнаки. Сподіваємося, що Євген упродовж цієї зими поверне свою колишню ігрову форму.

Попри те, що Ігор Артимович покритикував усю лінію нападу, — дехто все ж заслуговує на критику менше, ніж інші. Той же Дмитро Бровкін, хоч і провів на полі лише п'ятдесят відсотків усього ігрового часу, забив чотири м'ячі. Та й узагалі, серед нападників Ігор Артимович так і не зміг визначити основного — жоден із п'яти форвардів не провів на полі більше, ніж половину від максимального ігрового часу. Якщо виходити з цих показників, то основними гравцями можна вважати Піцура та Бровкіна. До речі, Піцур «зав'язав» із професіональним футболом за власної ініціативи. Ігор Артимович у інтерв'ю вже зазначив, що головним завданням на зимову паузу буде пошук забивного нападника.

Утім, турбує вболівальників інший момент. Як зазначив один із шанувальників команди: «Боротися за місце в десятці — це не боротися ні за що». Команда доволі комфортно бовтається в середині турнірної таблиці, відірвавшись від зони вильоту на 15 очок і відстаючи від зони підвищення на 14. А люди хочуть інтригу...

Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»
www.sport.ua

Переглядів: 1867 | Додав: Admin
Всього коментарів: 4
4  
Очень хорошая статья !!! Где эти спецы что кричали -турнир надо выигрывать- сегодня с позором проиграть фк - Это стыдоба. Уровень турнира доказал что работа 2-х сборов пошла коту под хвост .Выиграть у детей и кричать что мы сильные , но фк показали где место их будет в турн. таблице и львов если посмотреть состав очень изменен , но у молодежи горят глаза , а приглашенные откатчики уже на исходе играть не могут , а судей на таком турнире намазывать нечем вот и результат работы горе тренеров- ганьба (пока не позно). И вот Вам интрига.

3  
приємно читати, все розібрано до дрібниць, без зайвого...

2  
Наконец-то полная картина первой половины сезона отлично изложена!! up

1  
хороша стаття!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Новини партнерів

Лінки

Follow arsenalbc on Twitter


Арсенал БЦ - Офіційний сайт

Група вболівальників Арсеналу Група ультрас Арсеналу
FANAT Fan News

Решта сайтів »


arsenalbc.of.ua